Нові зміни до Закону про бухоблік щодо звітності зі сталого розвитку і ESG-звітності: законопроєкт №15538

1. Що саме хоче змінити Уряд у Законі про бухоблік?
2. Що таке звітність із сталого розвитку (ESG-звітність) і чому вона потрібна?
3. Як звітування із сталого розвитку змінить Закон про бухоблік?
4. Як зміняться критерії розміру підприємств?
5. Що зміниться в організаціх бухобліку, електронних документах та вимогах до головних бухгалтерів?
6. Кому на підприємствах доведеться мати справу зі звітність із сталого розвитку?
7. Коли заплановані зміни можуть запрацювати?
8. Що варто зробити підприємствам наприкінці 2026 року?
9. Які вимоги звітності про сталий розвиток вже існують в українському законодавстві?

Що саме хоче змінити Уряд у Законі про бухоблік?

Кабмін передав до ВРУ проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У ВРУ цей законопроєкт зареєстровано 21.08.2026 р. під номером 15538. 

Йдеться не про косметичні правки до Закону про бухоблік. Ми маємо справу з досить фундаментальним кроком на шляху адаптації українського законодавства до європейських стандартів, зокрема, Директиви ЄС щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (CSRD).

Отже, що саме пропонує уряд:

1. Запровадження складення, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку. Це вже не добровільна «зелена» брошура для іміджу, а обов’язковий розділ у звіті про управління, побудований за європейськими стандартами ESRS. Підприємства мають розкрити, як вони впливають на клімат, водні ресурси, біорізноманіття, умови праці, права людини, і навпаки – як ці фактори впливають на їхній бізнес. Саме тому Закон про бухоблік отримає нові положення, які розширять зміст фінансової та управлінської звітності.
2. Актуалізацію критеріїв визначення категорій підприємств і груп. Старі пороги вже не відповідають європейським реаліям після Директиви 2023/2775. Без цього оновлення Україна ризикує або надмірно обтяжити малі компанії, або навпаки – залишити поза увагою тих, хто справді має системний вплив. Саме тому зміни торкнуться норм Закону про бухоблік, що встановлюють розмірні критерії для мікро-, малих, середніх і великих підприємств та груп.
3. Окреме врегулювання для державних унітарних підприємств і товариств, у яких державі належить понад 50% акцій (часток). Їх зобов’яжуть вести облік за МСФЗ і складати звіт про управління. Це логічний крок. Держава як власник має бути зразком прозорості, а не винятком.

Розберемося детально, що саме може незабаром змінитися для вітчизняного бізнесу, яких підприємств торкнуться новації та коли чекати на перші «зелені» звіти.

Що таке звітність із сталого розвитку (ESG-звітність) і чому вона потрібна?

Перш ніж розглянути урядові новації варто нагадати, що мається на увазі під поняттям звітність із сталого розвитку (ESG-звітність). За європейськими правилами – це публічна звітність компанії про її вплив на довкілля, суспільство та якість корпоративного управління. Якщо класичний фінансовий звіт показує скільки грошей заробила компанія, то ESG-звіт пояснює, як саме вона їх заробила і чи буде її бізнес-модель життєздатною у довгостроковій перспективі.

Зазвичай цей різновид звітності складається з трьох блоків:

• E (Environmental) – довкілля:
  • Викиди парникових газів (вуглецевий слід).
  • Енергоефективність та використання відновлюваних джерел.
  • Управління відходами, споживання води, збереження біорізноманіття.
    
    
• S (Social) – соціальна відповідальність:
  • Умови праці, безпека співробітників, інклюзивність та оплата праці.
  • Взаємодія з місцевими громадами, волонтерство.
  • Захист прав споживачів та збереження персональних даних.
    
    
• G (Governance) – корпоративне управління:
  • Прозорість структури власності та виплат керівництву.
  • Антикорупційні політики та дотримання етичних норм (compliance).
  • Управління ризиками та захист прав інвесторів.

Питання «навіщо така звітність потрібна бізнесу?» обговорюється постійно. Разом з тим у останні роки ця тема перестала бути просто елементом PR чи маркетингу. Для цього є цілком конкретні прагматичні причини:

1. ЄС зобов'язує тисячі компаній звітувати за єдиними стандартами (ESRS). Український бізнес, що працює з ЄС або входить у ланцюги постачання європейських компаній, уже підпадає під ці вимоги.
2. Міжнародні банки, фонди (такі як ЄБРР, IFC) та приватні інвестори оцінюють ESG-ризики перед наданням кредитів чи інвестицій. Компаніям із низьким рівнем ESG-відповідальності відмовляють у фінансуванні або пропонують дорожчі ресурси.
3. Великі міжнародні корпорації вимагають ESG-звітності від усіх своїх постачальників. Відсутність звіту може призвести до втрати контракту.
4. Допомагає завчасно виявити екологічні, операційні чи репутаційні загрози.

Як звітування із сталого розвитку змінить Закон про бухоблік?

Головна ідея урядової ініціативи – вивести українську звітність за межі сухих грошових цифр та балансових показників. Бізнес у XXI столітті оцінюють не лише за рівнем прибутковості, але й за його впливом на довкілля, соціальну сферу та якість корпоративного управління (ESG). У зв’язку з цим преамбула Закону про бухоблік розширює предмет регулювання: відтепер Закон визначатиме також правові засади «організації звітування із сталого розвитку в Україні».

Суттєвих трансформацій зазнає ст. 1 Закону про бухоблік.

Окрім надання термінам чіткої нумерації, Закон збагатився цілою серією нових визначень:

• Питання сталого розвитку (п. 23 ст. 1): екологічні, соціальні питання та питання управління, зокрема ті, що стосуються трудових відносин, дотримання прав людини та боротьби з корупцією.
• Звітність із сталого розвитку (п. 13 ст. 1): звітність підприємства з ESG-інформацією, що розкривається в окремому розділі звіту про управління.
• Стандарти звітності із сталого розвитку (п. 25 та п. 26 ст. 1): обов'язкові та добровільні стандарти, прийняті Європейською Комісією.
• Таксономія звітності із сталого розвитку (п. 27 ст. 1): чітко визначений склад статей та показників звітності із сталого розвитку, який схвалюється Єврокомісією.
• Чистий оборот (п. 30 ст. 1): новий офіційний синонім «чистому доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (задля уніфікації із термінологією Директив ЄС).

Хто складатиме звітність із сталого розвитку?

Центральною новелою цього блоку змін стане поява нової ст. 12-2 Закону про бухоблік. Відповідно до неї, звітність із сталого розвитку за європейськими стандартами складатимуть:

• Підприємства, чий чистий оборот перевищує 450 мільйонів євро, а середня кількість працівників перевищує 1000 осіб. 
• Материнські підприємства груп, де консолідований оборот перевищує 450 млн євро, а кількість працівників – понад 1000 осіб. 
• Державні унітарні підприємства та господарські товариства, у яких більше 50% акцій належать державі, зобов'язані складати ESG-звітність (за обов'язковими або добровільними стандартами), навіть якщо вони не досягають порогів у 450 млн € / 1000 осіб. 

Хто звільнений від обов'язку подавати звітність?

Нацбанк та інститути спільного інвестування (ІСІ) прямо звільняються від обов'язкового ESG-звітування (абз. 5 ч. 1 ст. 12-2). Дочірні підприємства можуть не складати окремий звіт, якщо їхні показники включені до консолідованого звіту материнської компанії (абз. 6 ч. 1 ст. 12-2).

Аудит та оприлюднення звітності (ч. 3–5 ст. 12-2)

ESG-звітність складатиметься у єдиному електронному форматі за державною таксономією та оприлюднюватиметься на власній веб-сторінці (зазвичай не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним) і обов'язково разом із звітом з надання впевненості (аудиторським висновком щодо ESG-інформації).

Як зміняться критерії розміру підприємств?

Наступна ключова новина – перегляд порогів для визначення категорій підприємств (мікро-, малі, середні, великі) та груп (ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік). Через інфляційні процеси та валютні коливання попередні межі застаріли. Тому уряд запропонував підвищити планку балансової вартості активів та чистого обороту.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика нових критеріїв класифікації підприємств та груп

Одночасно уряд планує уточнити правило «двох років поспіль» (ч. 2 ст. 2). Проєкт деталізує, що якщо підприємство протягом двох років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному) не відповідає своїй категорії, воно переходить до нової категорії, критеріям якої відповідають показники річної фінансової звітності за результатами звітного періоду. Зараз для визначення власної категорії потрібно враховувати звітні показники за попередні два роки до звітного року.

Що зміниться в організаціх бухобліку, електронних документах та вимогах до головних бухгалтерів?

Урядовий проєкт також зачіпає питання щоденної організації бухгалтерського обліку на підприємствах:

1. Розширюється відповідальність керівництва (ч. 2 та ч. 3 ст. 8). Керівник або власник підприємства буде нести відповідальність не лише за бухоблік та фінзвітність, а й за організацію складання звіту про управління, звітності із сталого розвитку та звіту про платежі на користь держави.
2. Планується заборонити залучати аутсорсингові компанії чи самозайнятих бухгалтерів для ведення бухобліку в бюджетних установах (ч. 4 ст. 8).
3. Для підприємств, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), вимоги до головного бухгалтера можуть стати дещо гнучкішими – вимагається вища освіта з бухгалтерського обліку, фінансів або економіки (замість обов'язкової «повної вищої економічної») та стаж роботи у сфері бухобліку або аудиту від 3 років (абз. 7 ч. 7 ст. 8).
4. На вимогу контролюючих чи правоохоронних органів копії електронних первинних документів підприємство зможе надавати в електронній формі, а не лише видрукованими на папері (ч. 2 та ч. 6 ст. 9).

Кому на підприємствах доведеться мати справу зі звітність із сталого розвитку?

Оскільки сталий розвиток пронизує всі напрями діяльності, це не може бути завданням одного відділу. Скоріш за все ESG-звітність стане результатом роботи більшості підрозділів підприємства.

Таблиця 2. Орієнтовний порядок взаємодії підрозділів на підприємстві під час складання ESG-звітності

Коли заплановані зміни можуть запрацювати?

Уряд передбачив певні часові орієнтири, аби бізнес мав час підготуватися та адаптуватися до змін (розділ V «Прикінцеві положення»):

• 2026 рік – тестовий період (п. 1-3 розділу V).
• у 2027 році для визначення власної категорії чи групи бізнес застосовуватиме показники річної звітності за 2026 рік.
• 2028 рік – початок повноцінного застосування (п. 1-4 розділу V). Першим звітним періодом, за який великі підприємства та держкомпанії вперше подаватимуть звітність із сталого розвитку, є 2028 рік. 

Що варто зробити підприємствам наприкінці 2026 року?

1. Визначити категорію вашого підприємства. Зіставити свої показники з новими економічними порогами, щоб чітко розуміти свій статус на 2027 рік та уникнути непорозумінь із контролюючими органами чи аудиторами.
2. Великим компаніям – готувати систему збору нефінансових даних. Запровадження ESG-звітності у 2028 році вимагатиме збору даних за 2028 рік уже з 1 січня 2028 року. Тобто, у вас є трохи більше року для того, щоб спланувати і організувати цей процес. Варто заздалегідь розробити внутрішні порядки збору даних щодо екологічних показників, кадрів, охорони праці та антикорупційних заходів.
3. Оновити посадові інструкції та облікову політику. Врахувати нові вимоги до відповідальності керівництва за розкриття нефінансової інформації та скоригувати правила документообігу.

Які вимоги звітності про сталий розвиток вже існують в українському законодавстві?

Наприкінці нагадаємо, що деякі вимоги щодо сталого розвитку та ESG-звітності вже частково імплементовані в українське законодавство.

Така імплементація відбулася через декілька законів та нормативних актів:

1. Звіт про управління

Це основний юридичний механізм, через який ESG-елементи вже впроваджені в українське законодавство. Йдеться про Закон про бухоблік (ст. 11) та Методичні рекомендації зі складання звіту про управління (наказ Мінфіну від 07.12.2018 №982). Суть вимог: великі та середні підприємства зобов’язані подавати Звіт про управління разом із річною фінансовою звітністю. При цьому для великих підприємств цей звіт обов'язково має містити нефінансову інформацію – про вплив діяльності на довкілля, соціальні питання, кадрову політику, повагу до прав людини та боротьбу з корупцією.

2. Довкілля, клімат та моніторинг викидів

В екологічній сфері гармонізація з Директивами ЄС є найактивнішою:

• Звітність з парникових газів (МЗВ): Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Наявність установок, що мають значний сумарний тепловий вихід, – привід  подавати звіти про свої викиди.
• Оцінка впливу на довкілля (ОВД): Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» зобов'язує бізнес проводити публічні процедури оцінки екологічних ризиків перед запуском нових виробничих чи інфраструктурних проєктів.
• Управління відходами: Закон України «Про управління відходами» запроваджує принцип «забруднювач платить» та розширену відповідальність виробника.

3. Фінансовий сектор та регулювання НБУ / НКЦПФР

Українські фінансові регулятори активно інтегрують ESG-принципи для банків та ринків капіталу:

• Стратегія: Національний банк України розробив Політику з розвитку сталого фінансування. НБУ поступово впроваджує вимоги до банків щодо оцінки ESG-ризиків у їхніх кредитних портфелях та розкриття інформації про «зелені» кредити.
• Зелені облігації: У Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» офіційно закріплено поняття зелених облігацій та правила їх випуску для залучення коштів під екологічні проєкти.

4. Корпоративне управління та антикорупція

• Закон «Про акціонерні товариства» посилює вимоги до прозорості структури власності, обов'язкової наявності незалежних членів наглядових рад та розкриття інформації про виплати керівництву.
• Закон України «Про запобігання корупції» вимагає від юридичних осіб, які беруть участь у публічних закупівлях або є державними/комунальними підприємствами, затверджувати антикорупційні програми та призначати уповноважених з комплаєнсу.

Але, очевидно, що в разі (але, можна сказати майже впевнено – після) прийняття нового закону, кількість нормативних актів, які будуть змінені або створені під нього, збільшиться.