Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На підставі пп. 159.2.1 ст. 159 ПКУ від 02.12.10 р. №2755-VI банки формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у т. ч. іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі — страховий резерв). Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України.
Відповідно до пп. 159.2.2 ст. 159 ПКУ розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати: для банків — 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року — 30 відсотків) суми заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у пп. 159.2.1 цієї статті, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду.
Якщо відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку, то з початку процедури ліквідації банк на останній робочий день звітного податкового періоду не здійснює формування страхового резерву.
