Фінансова звітність та бухоблік
25 квітня — останній день подання до органів статистики фінансової звітності. Обов'язок подавати податківцям фінансову звітність визначено п. 46.2 ПКУ. Ті платники податків, хто не звітує про податок на прибуток за I квартал, не повинні подавати податківцям і проміжну фінзвітність: вони звітуватимуть вже за підсумками року.
Ті підприємства, де середньорічна чисельність за 2015 рік не перевищила 10 осіб (увага: саме середньорічна!) та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ, належать до суб'єктів мікропідприємництва, а отже, фінансову звітність за I квартал подавати не мусять (абз. 14 п. 2 Порядку №419).
Якщо ж середньорічна кількість працівників становить більше 10, але менше 50 осіб, а середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ, таке підприємство належить до категорії суб'єктів малого підприємництва, а це означає, що йому доведеться подавати фінзвітність поквартально за формами №1-м та №2-м (форми затверджені П(С)БО 25).
У разі коли середньорічна чисельність перевищила 50 осіб та річний дохід перевищує суму, еквіваленту 10 мільйонам євро, такий суб'єкт господарювання належить до середнього підприємства або великого підприємства (ч. 3 ст. 55 ГКУ), а отже, за I квартал доведеться відзвітувати за «повними» формами (форми 1 та 2, затверджені НП(С)БО 1).
Слід зазначити, що на сьогодні принципи побудови балансу та звіту про фінансові результати в усіх трьох комплектах звітності (звичайний фінзвіт, фінзвіт суб'єкта малого підприємництва, спрощений фінзвіт суб'єкта малого підприємництва) принципово не відрізняються. Їх відмінність — лише в ступені деталізації. Чим дрібнішим підприємством є суб'єкт звітування, тим меншої деталізації вимагає фінзвіт. Тому, якщо підприємство має глибшу деталізацію, воно при складанні більш спрощеної форми просто укрупнює показники, включаючи їх до відповідних більш крупних статей звітності.
За підсумками I кварталу фінрезультат за даними бухобліку відображають як сальдо на рах. 79. Як часто слід закривати рах. 79 на рах. 44: за підсумками року чи щомісяця? Річ у тім, що на рахунку 79 ведеться облік фінансового результату (прибутку або збитку) поточного року. Цей результат визначається наростаючим підсумком з початку року, тому переносити його щомісяця або щокварталу на рахунок 44 — неправильно. Закривати рах. 79 на рах. 44 слід тільки за підсумками року.
Виходячи з цих міркувань, на початок і на кінець року залишок за рах. 79 повинен бути завжди нульовим. Протягом року на дату балансу обороти за рах. 79 (у кореспонденції з рахунками обліку доходів і витрат) дають розгорнуту інформацію для складання звіту про фінрезультати. Обороти за кредитом — доходи, обороти за дебетом — витрати; сальдо — прибуток або збиток поточного періоду. Це стосується і проміжної (квартальної) звітності, і річної звітності (залишок за рахунком 79 до моменту перенесення його на рахунок 44). Інформація про чистий прибуток відображається в першому розділі пасиву балансу (рядок 1420). Сюди включається сума прибутку поточного року (кредитове сальдо за рах. 79) та нерозподілений прибуток попередніх періодів (кредитове сальдо за рах. 44).
При підготовці фінансової звітності важливо розуміти, як вона корелює з декларацією з податку на прибуток. Наші передплатники запитують: який показник податку на прибуток (за декларацією з урахуванням податкових різниць чи обліковий бухгалтерський податок) фіксується в гр. 2300 звіту про фінрезультати?
Як ми знаємо, пункт 4 П(С)БО 17 визначає, що поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у звіті про фінансові результати. Поточним податком на прибуток п. 3 П(С)БО 17 визнає суму податку на прибуток, визначену в звітному періоді відповідно до податкового законодавства. Цей показник у регістрах бухгалтерського обліку відображаємо за К-т 641 з аналітикою «Податок на прибуток» за відповідний період.
За приписами п. 3.23 Методрекомендацій №433 у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» проставляється сума витрат (доходу) з податку на прибуток, визначена згідно з П(С)БО 17:
сума, відображена у звітному періоді за Д-т 98 К-т 791 (витрати) або Д-т 791 К-т 98 (доходи), — це та сума, яка обчислена з урахуванням фінансового результату за даними бухобліку із урахуванням податкових різниць.
Декларація з податку на прибуток
Усі ті, хто повинен готувати фінансову звітність, частину показників декларації з податку на прибуток може взяти саме з фінзвітності. Рядок 01 декларації з податку на прибуток заповнюють на підставі даних бухобліку, які містяться у звіті про фінрезультати (ф. №2 або ф. №2-м):
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — рядок 2000;
— інші операційні доход — рядок 2120;
— дохід від участі в капіталі — рядок 2200;
— інші фінансові доходи — рядок 2220 (лише для ф. №2);
— інші доходи — рядок 2240.
Значення рядка 02 беремо з рядка 2290 зі знаком «+» (якщо за підсумками I кв. маємо прибуток) або з рядка 2295 із «-» (якщо за результатами кварталу — збиток). У ф. №2-м рядок 2290.
Квартальна звітність з податку на прибуток має містити і додаток РІ з обрахунком усіх податкових різниць*. Крім цього, слід подати додатки АМ та ЦП (якщо такі операції у звітному кварталі здійснювалися). Зверніть увагу: МНМА в додатку АМ відображатися не повинні, з податковою метою такі об'єкти не набувають статусу основних засобів (див. лист ДФСУ від 05.02.2016 р. №2457/6/99-99-19-02-02-15, коментар «ДК»).
* Додаток РІ можуть не заповнювати ті, хто з II кварталу 2016 р. перейшов на єдиний податок, і ті «єдиноподатники», що виплачують дивіденди та мають подати декларацію з податку на прибуток (подається декларація без додатків).
На нашу лінію консалтингу дуже часто звертаються із запитаннями про облік збитків. За приписами пп. 140.4.2 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Йдеться саме про податкові збитки — ті, що мали місце за підсумками попередніх років. Підприємства з доходом за 2015 рік до 20 млн грн, навіть зробивши відмітку у спецполях «Наявність рішення» та «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці», мають можливість заповнити ряд. 3.2.4 додатка РІ. У ситуації, коли підприємство кілька років не показує збитки, а потім намагається показати сукупно всі збитки в ряд. 3.2.4 РІ, слід мати на увазі, що доведеться коригувати звітність минулих періодів. Як ми знаємо, збитки є результуючим показником певного періоду, який визначається як різниця між доходами та витратами. Якщо за підсумками звітного періоду було задекларовано додатний об'єкт оподаткування, а згодом має місце від'ємний результуючий показник, то треба показати у звітності, за рахунок чого такий від'ємний результат отримано (або доходи були завищені, або витрати занижені). Отже, той показник, яким був заповнений ряд. 04 декларації з податку на прибуток за 2015 рік, треба перенести до ряд. 3.2.4 РІ і відобразити в сумі рядка 03 декларації за I квартал 2016 р.
Ціннопаперові збитки
До складу показника ряд. 3.2.4 додатка РІ не можна включати ціннопаперові збитки. За приписами пп. 141.2.4 ПКУ ціннопаперові збитки не зменшують об'єкта оподаткування, а мають бути перенесені на результати діяльності за операціями з цінними паперами в наступних звітних періодах.
Досить багато запитань виникає при заповненні додатка ЗП. Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню на зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за підсумками звітного року аж до повного погашення (пп. 57.1-1.2 ПКУ). Якщо має місце перевищення суми сплачених «дивідендних» авансових внесків, повернути їх або «перекинути» в рахунок інших податків чи зборів не вдасться. Для того щоб «підтягнути» не враховані старі «дивідендні» авансові внески (здійснені до 01.01.2015 р.), податківці рекомендували подавати до декларації пояснення в довільній формі в межах п. 46.4 ПКУ (лист ДФСУ від 12.03.2016 р. №5375/6/99-99-19-02-02-15). Якщо за підсумками I кварталу 2016 р. мають місце не перекриті старі дивідендні авансові внески або ж платник податку на прибуток сплачував нові авансові внески, вони відображаються в ряд. 16.3.1 додатка ЗП.
Рядок 16.1 ЗП має бути порожнім, а в рядку 16.2 — сума нарахованого та сплаченого податку на нерухомість за I квартал 2016 р. Хоча в декларації нарахування здійснюється на весь рік, ми не розраховуємо на лояльну позицію податківців щодо включення відразу всієї суми податку на нерухомість до декларації. Найочевидніше, в декларації за I квартал зазначатиметься сума, нарахована та своєчасно сплачена за січень, лютий і березень. Увага: сума податку на нерухомість має бути в межах залишку нарахованої суми податку на прибуток (ряд. 6 декларації). Залишок (дельта) в межах одного року просто згорає (на наступні звітні періоди не переноситься). Тобто сума неврахованого залишку сплаченого податку на нерухомість за 2015 рік, що перевищує нарахований податок на прибуток за цей період, до складу показників за I квартал 2016 року перенесеною бути не може.