Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до чинного законодавства видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах – уповноваженою на це особою відповідного органу місцевого самоврядування та за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини.
Згідно із внесеними у 2017 році до ст. 174 ПКУ змінами інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину до контролюючого органу щокварталу подають нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, а саме спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.
Порядок заповнення та подання податковими агентами форми №1ДФ затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Про це йдеться у листі ДФС України від 31.07.2017 №20169/7/99-99-13-01-03-17, текст якого поки що не оприлюднено.