Питання трансфертного ціноутворення регулюються ПКУ з 2013 року. Оскільки цей перспективний напрямок податкового права знаходиться на етапі становлення, то законодавцем активно здійснюються заходи щодо пошуку оптимальної редакції норм статті 39 ПКУ. Відтак кожен рік вносяться коригування до тих чи інших законодавчих положень зазначеної статті, що, своєю чергою, обумовлює виникнення питань у платників податків. Поточний податковий рік також не став виключенням.
Опрацювавши оновлені законодавчі норми, отриману на сьогоднішній день податкову інформацію та з метою упередження помилок в податковому обліку суб’єктів господарювання, Офіс великих платників податків ДФС вважає за необхідне звернути окрему увагу великих підприємств на наступне.
1) Якщо в ланцюгу господарської операції (з переліку, передбачених пп. 39.2.1.1 ПКУ) право власності на її предмет (результат), перш ніж перейти від платника до нерезидента, переходить до інших (однієї або декількох) осіб, то така операція вважається контрольованою.
Не визнаються операції контрольованими в даному випадку тільки у разі, коли зазначені особи виконують істотні функції чи приймають на себе істотні ризики щодо операцій з придбання (продажу) товарів (робіт) (пп. 39.2.1.5 ПКУ).
2) Контрольованими операціями, для цілей нарахування податку на прибуток, вважаються також операції (які відповідають визначеним умовам пп. 39.2.1.7 ПКУ) з продажу (придбання) товарів (послуг) через комісіонерів-нерезидентів (пп. б) пп. 39.2.1.1 ПКУ).
3) 27 липня 2017 року набула чинності Постанова КМУ від 04.07.2017 р. №480. Оскільки господарські операції, передбачені пп. г) пп. 39.2.1.1 ПКУ, визнаються контрольованими з дати набрання відповідним переліком, то вони вважатимуться такими саме з 27 липня 2017 року. Водночас розмір доходу платника та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом розраховується за підсумками всього календарного року (пп. 39.2.1.7 ПКУ).
Саме вищезазначені норми викликали у платників податків, які обслуговуються в Офісі великих платників податків ДФС, переважну кількість питань щодо трансфертного ціноутворення.
Підсумовуючи вищезазначене, податківці звертають увагу на норму п. 50.1. ПКУ, відповідно до якої не застосовуються штрафні санкції до платників, які нададуть уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток з метою коригування зобов’язань відповідно до ст. З9 ПКУ. Але, і про це потрібно пам’ятати окремо, уточнення мають бути зроблені до 1 жовтня року, наступного за звітним, тобто до граничної дати подачі звіту про контрольовані операції (пп. 39.4.2 ПКУ).