Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Офіс великих платників податків ДФСУ розповідає, що ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування для цілей податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Згідно з п. 44.2 ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 39.2.1.7 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. №8 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 4 розділу III Порядку у графі 4 Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається вартісний показник загальної суми контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом протягом звітного періоду за даними бухгалтерського обліку платника.
У розділі «Відомості про контрольовані операції» зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту (п. 5 розділу IV Порядку).
При цьому кожна задекларована контрольована операція має бути ідентифікована та її найменування повинно бути зазначене у графі 2 розділу III «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» Порядку.
Таким чином, з метою ідентифікації контрольованої операції у Звіті відображаються всі здійснені господарські операції за відповідний податковий (звітний) рік, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
У разі якщо операція з поставки товару і повернення частини цього товару відбулась протягом одного звітного календарного року, то такі операції відображаються згорнуто у Звіті шляхом зменшення вартості поставки на вартість поверненого товару.
