Податківці у підкатегорії 129.03 «ЗІР» зазначили, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557 (в редакції наказу Мінфіну від 01.06.2020 р. №261) (далі – Порядок №557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
Згідно з абз. 2 п. 9 розд. ІІ Порядку №557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
Разом з тим, відповідно до абзацу 1 п. 49.11 ПКУ та пп. 49.11.1 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 та 48.4 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців 1 – 3 п. 49.4 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Згідно з п. 49.15 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пп. 48.3 та 48.4 ПКУ, абзаців 1 – 3 п. 49.4 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22.05.2003 р. №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 р. №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.
Отже, контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
