Фінансова звітність за 2020 рік для малих та мікропідприємств: правила складання

Хто подає «малу» фінзвітність?

Згідно з п. 2 П(С)БО 25 фінзвітність малого підприємства складається:

• малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
• представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Фінзвітність мікропідприємства складається:

• мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
• підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
• непідприємницькими товариствами.

Для більшості юросіб треба уважно стежити, до якої категорії вони належать.

Для цього спочатку треба вивчити критерії. У статті 2 Закону про бухоблік визначено чотири категорії підприємств залежно від їх розміру: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство. Щоб підприємство належало до певної категорії, воно повинно одночасно відповідати хоча б двом з трьох критеріїв (таблиця 1).

Таблиця 1

Категорії підприємств за розміром у 2018-2020 рр.

Зверніть увагу! Ці критерії слід визначати, починаючи з року, що передує звітному року. 

Мінфін у листі від 04.07.2019 р. №35210-01-2/17297 зазначає, що з метою визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, слід застосовувати показники річної фінзвітності за 2017 рік. Відповідно при визначенні форми фінзвітності за 2020 рік треба дивитися показники станом на 31 грудня 2019 року.

При цьому показників одного року недостатньо – для аналізу потрібні дані за 2 попередні роки поспіль! Тобто, якщо ви належали до середніх підприємств, а за показниками 2019 року відповідаєте малим, це ще не означає зміну категорії. Для того, щоб подавати «малу» фінзвітність, вам треба протриматись у малих підприємствах ще і в 2020 році – і то «малу» форму фінзвітності ви зможете подавати лише за 2021 рік.

А ось новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Приклад 1. Підприємство станом на 31.12.2019 р. має балансову вартість активів 8,2 млн грн, чистий дохід від реалізації товарів – 32 млн грн, середня кількість працівників – 5 чол. Таке підприємство відповідає категорії мікропідприємств за двома критеріями – балансова вартість активів та кількість працівників. Аналогічна ситуація була і у 2018 р. Незалежно від показників станом на 31.12.2020 р. фінансову звітність за 2020 рік таке підприємство складає за формами №1-мс, №2-мс.

Приклад 2. Підприємство станом на 31.12.2019 р. має балансову вартість активів 9,3 млн грн, чистий дохід від реалізації товарів – 215,4 млн грн, середня кількість працівників – 60 чол. Таке підприємство відповідає категорії малих підприємств за двома критеріями – балансова вартість активів та чистий дохід. Аналогічна ситуація була і у 2018 р. Незалежно від показників станом на 31.12.2020 р. фінансову звітність за 2020 рік таке підприємство складає за формами №1-м, №2-м.

Коли підприємство починає переходити з категорії в категорію від року до року, слід бути уважними.

Ще раз наголосимо на двох правилах!

Перше правило: спочатку для визначення форми фінзвітності за поточний звітний рік використовуємо дані минулого звітного року (див. приклади 1 та 2).

Друге правило: зміна категорії підприємства та (можливо) форми звітності відбувається аж на третій звітний рік – відповідно до категорії третього року. Мінфін у листі від 04.07.2019 р. №35210-01-2/17297 пояснює це так: «У разі якщо підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає одній з категорій (мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств), то таке підприємство належатиме до однієї з трьох інших категорій залежно від його показників, які відповідають критеріям певної категорії підприємства».

Визначимо форму фінансової звітності за різні звітні роки на прикладах.

Приклад 3. Протягом шести років ТОВ «Альфа» відповідало критеріям  різних категорій – див. таблицю 2.

Таблиця 2

Форми фінзвітності ТОВ «Альфа» протягом шести послідовних років

1 рік – рік утворення ТОВ «Альфа». Оскільки минулого звітного року ще немає, то категорію підприємства визначаємо за показниками на кінець першого звітного року. На цю дату ТОВ потрапило в категорію «мале», тож форма фінзвітності обирається відповідно до цієї категорії – мала фінзвітність.

2 рік. За підсумками другого року роботи ТОВ «Альфа» відповідає категорії середніх. Але за першим правилом визначаємо форму фінзвітності за показниками минулого звітного року – мала фінзвітність.

3 рік. За підсумками третього року роботи ТОВ «Альфа» відповідає мікропідприємству. Але ще немає невідповідності форми звітності розміру підприємства протягом двох років поспіль: у першому звітному році форма звітності ще відповідала розміру підприємства, і тільки у другому році цю відповідність порушено. Тому підприємство продовжує складати фінзвітність за формами №1-м, №2-м.

4 рік. За підсумками четвертого року підприємство переходить до категорії середніх. Адже протягом попередніх двох років (другого та третього) поспіль маємо невідповідність форми звітності та розміру підприємства, отже звітність за четвертий рік складається за категорією четвертого року – середнє підприємство і велика фінзвітність.

5 рік. Підприємство зменшило обороти і відповідає категорії малих, але насправді категорія підприємства і форма фінзвітності не змінюється – вона залишається великою формою.

6 рік. Підприємство знову відповідає категорії малих підприємств, тож маємо співпадіння 2 роки поспіль! Проте у звітному році підприємство продовжувало залишатися середнім і не змінює форму фінзвітності. Зміна відбудеться у наступному році. 

7 рік. Підприємство продовжує відповідати категорії малих підприємств. При цьому за 7-й рік категорія підприємства змінилася (воно стало малим), тож слід змінити форму звітності відповідно до категорії підприємства, а саме –  подавати форми №1-м, №2-м.

Для деяких підприємств діє «мала» форма фінзвітності незалежно від їх категорії

Спрощену форму (№1-мс, №2-мс) згідно з П(С)БО 25 подають:

• підприємства – платники ЄП. Оскільки для платників ЄП чітко визначена спрощена форма фінзвітності, то вони її складають незалежно від їх категорії за ст. 2 Закону про бухоблік. Теоретично платники ЄП можуть підпадати під категорії малих, середніх та навіть великих підприємств за критеріями вартості активів та середньої кількості працівників, адже обсяг доходу у них обмежений вимогами пп. 291.4 ПКУ, проте інші показники цим пунктом не обмежені. Нагадаємо, що у 2020 році «єдинниками» ІІІ групи могли бути підприємства, у яких річний обсяг доходу за 2020 рік не перевищував 7 млн грн, а у 2021 році «єдинниками» ІІІ групи можуть бути підприємства, у яких річний дохід за 2020 рік не перевищував 7 млн 2 тис. грн. Також зауважимо, що ліміт доходу, який дає право перебувати на ЄП, розраховується не за правилами бухобліку, а за податковими правилами визначення доходу для цілей оподаткування ЄП (ст. 292 ПКУ);
• непідприємницькі товариства (ст. 83, ст. 85 ЦКУ). За ст. 85 ЦКУ до непідприємницьких товариств, зокрема,  належать неприбуткові організації, отже, вони повинні подавати спрощену фінзвітність за пунктом 2 розділу І П(С)БО 25. Але податківці мають іншу думку – вони вважають, що неприбуткові організації повинні зважати на критерії розміру підприємств за ст. 2 Закону про бухоблік і обирати форму фінзвітності залежно від цього (див. тут та тут) Якщо неприбуткова організація не бажає сперечатися з податківцями, їй варто врахувати цю думку.

Малу форму фінзвітності (№1-м, №2-м) подають представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності незалежно від показників їх діяльності.

Коли та кому подається фінзвітність?

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним року:

• органам, до сфери управління яких належать підприємства;
• трудовим колективам на їхню вимогу;
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
• згідно з законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

ДПС річна фінансова звітність подається підприємствами-платниками податку на прибуток (!) у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток, тобто протягом 60 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ). У 2021 році цей строк припадає на понеділок, 1 березня.

Нюанси складання «малої» фінзвітності

Малі та мікропідприємства не зобов’язані проходити обов’язковий щорічний аудит фінансової звітності (див. наш довідник).

Форми фінзвітності добре узгоджені з Планом рахунків бухобліку підприємств (затверджений наказом Мінфіну №291), тому ми співставили їх у таблицях нижче – які рахунки потрібно включати у який рядок звітності. У тексті П(С)БО 25 є коментарі до кожного рядка фінзвітності форм №1-м, №2-м, №1-мс, №2-мс, тож ми навели у таблицях посилання на відповідні пункти П(С)БО 25.

Баланс малого підприємства за формою №1-м

Розглянемо складання Балансу за формою №1-м у таблицях 3, 4 та 5, у яких наведено довідкову інформацію для складання цієї форми. Загалом особливо складних моментів немає, але є деякі нюанси, про які ми згадали нижче.

Таблиця 3

Актив балансу за формою №1-м, розділ І. Необоротні активи

У Балансі довідково відображається первісна вартість нематеріальних активів та сума накопиченої амортизації, і так само – щодо основних засобів. Ці дві цифри показують, скільки первісно коштували підприємству нематеріальні активи чи ОЗ та наскільки вони замортизовані. За сумою амортизації можна непрямо судити про те, як давно підприємство володіє активами – чим більше сума амортизації наближається до первісної вартості НМА, тим довше підприємство ними володіє. Втім, це достатньо приблизне припущення.

До підсумку Балансу включається залишкова вартість НМА та ОЗ. Вона визначається прямо у Балансі розрахунково: від первісної вартості НМА та ОЗ (рядки 1001, 1011) віднімаємо накопичену амортизацію (рядки 1002, 1012) і різницю записуємо в рядки 1000, 1010.

Очевидно, що сума амортизації НМА та ОЗ не може перевищувати їх первісну вартість. Але може статися так, що НМА та ОЗ будуть повністю замортизовані і первісна вартість дорівнюватиме сумі амортизації, а значення рядків 1000 та/або 1010 буде нульовим. Це нормальна ситуація, яка не потребує аварійного втручання. Повністю замортизовані активи можна продовжувати використовувати, як і раніше. За бажанням їх можна дооцінити, але це вже окрема тема, яку ми розглядали тут та тут.

Нагадаємо, що підприємства – платники ПДВ визначають залишкову вартість ОЗ саме за даними балансу (тобто за даними бухобліку) – для цілей нарахування ПДВ при ліквідації ОЗ. Докладніше ми розглядали цю тему у консультації тут.

Увага! До статті 1090 Балансу форми №1-м можуть включатися відстрочені податкові активи – єдиноразово при переході від повної форми фінзвітності сюди включаються дані, наведені у статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 1045) Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма №1) на кінець попереднього року – п. 2.6 розділу ІІ П(С)БО 25. З цього випливає, що ті підприємства, які складають фінзвітність за формами №1-м, №2-м, не визначають ВПА та ВПЗ згідно з П(С)БО 17.

Таблиця 4

Актив Балансу за формою №1-м, розділ ІІ «Оборотні активи» та розділ ІІІ «Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття»

Не випадково до рядка 1100 не включається інформація про брак у виробництві, яка накопичується на рахунку 24. Річ у тім, що брак не визнається активом, тож на рахунку 24 не має залишатися сальдо на кінець звітного періоду. Вартість виробничого браку має списуватися або за рахунок винних осіб, або на витрати підприємства. Докладніше про це ми писали у статті «Брак у виробництві» в ДК №22/2018.

Таблиця 5

Пасив Балансу за формою №1-м

Власний капітал підприємства – це його безстрокові пасиви, тому розділ I пасиву ніколи не буде порожнім, адже підприємство має статутний капітал з моменту його утворення до моменту ліквідації. Якщо всі інші статті Балансу є нульовими, включаючи підсумок балансу (може бути й таке), то у цьому розділі має бути відображено відповідний збиток та, за наявності, суму неоплаченого капіталу.

Відповідно до п. 2.20 розділу ІІ П(С)БО 25 у першому місяці року переходу на застосування П(С)БО 25 сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» підлягає згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків із відображенням різниці на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», і відповідно, у рядку 1420 пасиву Балансу за формою №1-м. Як ми вже бачили вище, в активі Балансу (рядок 1090) відображається сума ВПА, що вже була відображена у «великому» Балансі (форма 1) на кінець попереднього року. А у цей пасивний рядок включаємо згорнуте сальдо рахунків 17 та 54 у перший місяць застосування П(С)БО 25. Відповідно це сальдо вплине на показник прибутку/збитку на кінець звітного року.

Звіт про фінансові результати малого підприємства за формою №2-м

«Малий» звіт про фінрезультати складати набагато простіше, ніж Баланс, тому розглянемо його просто на прикладі. Звіт про фінансові результати дуже зручно складати за даними 79 рахунку – після його закриття та списання фінансового результату на рахунок 44.

Приклад 4. За 2020 звітний рік ТОВ «Альфа» має такі обороти на 79 рахунку – див. таблицю 6.

Таблиця 6

Аналіз рахунка 79 по ТОВ «Альфа» за 2020 рік

У таблиці 7 показано складання Звіту про фінансові результати за 2020 рік за даними аналізу рахунку 79. Як видно з таблиці 7, Звіт про фінрезультати формується виключно за даними рахунку 79, на якому накопичено всю необхідну інформацію для цього.

Таблиця 7

Звіт про фінансові результати за формою №2-м

Спрощений фінансовий звіт за формою №1-мс, №2-мс

У спрощеній фінансовій звітності ще менше показників, ніж у формах №1-м, №2-м. Довідкову інформацію про складання Балансу та Звіту про фінрезультати за формами №1-мс та №2-мс наведено у таблицях 8 та 9.

До речі, ті підприємства, які складають фінансову звітність за формами №1-мс та №2-мс (а це платники єдиного податку та непідприємницькі товариства) можуть вести бухоблік за спрощеним планом рахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. №186. Облік і узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов'язання названі суб'єкти виконують з використанням позабалансових рахунків класу 0 загального Плану рахунків. Спрощений План рахунків узгоджено зі загальним Планом рахунків і фінансовою звітністю. У таблицях 8 та 9 показано відповідність між рядками фінзвітності за формами №1-мс, №2-мс та рахунками загального та спрощеного планів рахунків.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 25 підприємства, які складають фінзвітність за формою №1-мс, №2-мс, можуть:

• обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
• не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;
• поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Таблиця 8

Баланс за формою №1-мс

Таблиця 9

Звіт про фінансові результати за формою №2-мс

На замітку!

Законом №466-IX внесено  зміни  до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набрали чинності 23 травня 2020 року) та до пп. 137.5 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (чинні з 1 січня 2021 року).

Це означає,  що платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн, зможуть:

• прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
• застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.

Докладніше ми про це писали тут.

Для цих цілей до розрахунку річного доходу включаються: 

• дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),
• інші операційні доходи,
• фінансові доходи,
• інші доходи.

Цей перелік доходів зазначено в абзаці десятому пп. 134.1.1 ПКУ.