• Посилання скопійовано

Фінансова звітність за 2020 рік для малих та мікропідприємств: правила складання

Малі та мікропідприємства подають скорочені форми фінзвітності – фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми №1-м, №2-м) та спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми №1-мс, №2-мс). У цьому матеріалі розповімо про складання цих форм за 2020 рік

Фінансова звітність за 2020 рік для малих та мікропідприємств: правила складання

Хто подає «малу» фінзвітність?

Згідно з п. 2 П(С)БО 25 фінзвітність малого підприємства складається:

Фінзвітність мікропідприємства складається:

  • мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
  • підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
  • непідприємницькими товариствами.

Для більшості юросіб треба уважно стежити, до якої категорії вони належать.

Для цього спочатку треба вивчити критерії. У статті 2 Закону про бухоблік визначено чотири категорії підприємств залежно від їх розміру: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство. Щоб підприємство належало до певної категорії, воно повинно одночасно відповідати хоча б двом з трьох критеріїв (таблиця 1).

Таблиця 1

Категорії підприємств за розміром у 2018-2020 рр.

 

Показники Валюта Мікропідприємства, до Малі підприємства, до Середні підприємства,
до
Великі підприємства, від
Максимальна балансова вартість активів євро 350 000 4 000 000 20 000 000
На 31.12.2018 р. за курсом* 32,1429146327317 грн/євро грн 11 250 020.12 128 571 658.53 642 858 292.65
На 31.12.2019 р. за курсом 28,9518469144969 грн/євро грн 10 133 146.42 115 807 387.66 579 036 938.29
На 31.12.2020 р. за курсом 30.4725566002629 грн/євро грн 10 775 748.54 123 151 411.84 615 757 059.18
Максимальний чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) євро 700 000 8 000 000 40 000 000
На 31.12.2018 р. за курсом 32,1429146327317 грн/євро грн 22 500 040.24 257 143 317.06 1 285 716 585.31
На 31.12.2019 р. за курсом 28,9518469144969 грн/євро грн 20 266 292.84 231 614 775.32 1 158 073 876.58
На 31.12.2020 р. за курсом 30.4725566002629 грн/євро грн 21 551 497.07 246 302 823.67 1 231 514 118.35
Максимальна середня кількість працівників**   10 50 250
* Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року (ст. 2 Закону про бухоблік). Завантажити курси у форматі xls-файлу можна за посиланням.
** Середня кількість працівників визначається за Інструкцією зі статистики кількості працівників від 28.09.2005 р. №286 (див. пункт 3 П(С)БО 25).

 

Зверніть увагу! Ці критерії слід визначати, починаючи з року, що передує звітному року. 

Мінфін у листі від 04.07.2019 р. №35210-01-2/17297 зазначає, що з метою визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, слід застосовувати показники річної фінзвітності за 2017 рік. Відповідно при визначенні форми фінзвітності за 2020 рік треба дивитися показники станом на 31 грудня 2019 року.

При цьому показників одного року недостатньо – для аналізу потрібні дані за 2 попередні роки поспіль! Тобто, якщо ви належали до середніх підприємств, а за показниками 2019 року відповідаєте малим, це ще не означає зміну категорії. Для того, щоб подавати «малу» фінзвітність, вам треба протриматись у малих підприємствах ще і в 2020 році – і то «малу» форму фінзвітності ви зможете подавати лише за 2021 рік.

А ось новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

 

Приклад 1. Підприємство станом на 31.12.2019 р. має балансову вартість активів 8,2 млн грн, чистий дохід від реалізації товарів – 32 млн грн, середня кількість працівників – 5 чол. Таке підприємство відповідає категорії мікропідприємств за двома критеріями – балансова вартість активів та кількість працівників. Аналогічна ситуація була і у 2018 р. Незалежно від показників станом на 31.12.2020 р. фінансову звітність за 2020 рік таке підприємство складає за формами №1-мс, №2-мс.

 

Приклад 2. Підприємство станом на 31.12.2019 р. має балансову вартість активів 9,3 млн грн, чистий дохід від реалізації товарів – 215,4 млн грн, середня кількість працівників – 60 чол. Таке підприємство відповідає категорії малих підприємств за двома критеріями – балансова вартість активів та чистий дохід. Аналогічна ситуація була і у 2018 р. Незалежно від показників станом на 31.12.2020 р. фінансову звітність за 2020 рік таке підприємство складає за формами №1-м, №2-м.

 

Коли підприємство починає переходити з категорії в категорію від року до року, слід бути уважними.

Ще раз наголосимо на двох правилах!

Перше правило: спочатку для визначення форми фінзвітності за поточний звітний рік використовуємо дані минулого звітного року (див. приклади 1 та 2).

Друге правило: зміна категорії підприємства та (можливо) форми звітності відбувається аж на третій звітний рік – відповідно до категорії третього року. Мінфін у листі від 04.07.2019 р. №35210-01-2/17297 пояснює це так: «У разі якщо підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає одній з категорій (мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств), то таке підприємство належатиме до однієї з трьох інших категорій залежно від його показників, які відповідають критеріям певної категорії підприємства».

Визначимо форму фінансової звітності за різні звітні роки на прикладах.

 

Приклад 3. Протягом шести років ТОВ «Альфа» відповідало критеріям  різних категорій – див. таблицю 2.

Таблиця 2

Форми фінзвітності ТОВ «Альфа» протягом шести послідовних років

 

Звітний рік Відповідність критеріям категорії підприємств ТОВ «Альфа» Форма фінзвітності
1 Мале Мала фінзвітність форми 1-м, 2-м
2 Середнє Мала фінзвітність форми 1-м, 2-м
3 Мікро Мала фінзвітність форми 1-м, 2-м
4 Середнє Велика фінзвітність, 5 форм
5 Мале Велика фінзвітність, 5 форм
6 Мале Велика фінзвітність, 5 форм
7 Мале Мала фінзвітність форми 1-м, 2-м

 

1 рік – рік утворення ТОВ «Альфа». Оскільки минулого звітного року ще немає, то категорію підприємства визначаємо за показниками на кінець першого звітного року. На цю дату ТОВ потрапило в категорію «мале», тож форма фінзвітності обирається відповідно до цієї категорії – мала фінзвітність.

2 рік. За підсумками другого року роботи ТОВ «Альфа» відповідає категорії середніх. Але за першим правилом визначаємо форму фінзвітності за показниками минулого звітного року – мала фінзвітність.

3 рік. За підсумками третього року роботи ТОВ «Альфа» відповідає мікропідприємству. Але ще немає невідповідності форми звітності розміру підприємства протягом двох років поспіль: у першому звітному році форма звітності ще відповідала розміру підприємства, і тільки у другому році цю відповідність порушено. Тому підприємство продовжує складати фінзвітність за формами №1-м, №2-м.

4 рік. За підсумками четвертого року підприємство переходить до категорії середніх. Адже протягом попередніх двох років (другого та третього) поспіль маємо невідповідність форми звітності та розміру підприємства, отже звітність за четвертий рік складається за категорією четвертого року – середнє підприємство і велика фінзвітність.

5 рік. Підприємство зменшило обороти і відповідає категорії малих, але насправді категорія підприємства і форма фінзвітності не змінюється – вона залишається великою формою.

6 рік. Підприємство знову відповідає категорії малих підприємств, тож маємо співпадіння 2 роки поспіль! Проте у звітному році підприємство продовжувало залишатися середнім і не змінює форму фінзвітності. Зміна відбудеться у наступному році. 

7 рік. Підприємство продовжує відповідати категорії малих підприємств. При цьому за 7-й рік категорія підприємства змінилася (воно стало малим), тож слід змінити форму звітності відповідно до категорії підприємства, а саме –  подавати форми №1-м, №2-м.

 

Для деяких підприємств діє «мала» форма фінзвітності незалежно від їх категорії

Спрощену форму (№1-мс, №2-мс) згідно з П(С)БО 25 подають:

  • підприємства – платники ЄП. Оскільки для платників ЄП чітко визначена спрощена форма фінзвітності, то вони її складають незалежно від їх категорії за ст. 2 Закону про бухоблік. Теоретично платники ЄП можуть підпадати під категорії малих, середніх та навіть великих підприємств за критеріями вартості активів та середньої кількості працівників, адже обсяг доходу у них обмежений вимогами пп. 291.4 ПКУ, проте інші показники цим пунктом не обмежені. Нагадаємо, що у 2020 році «єдинниками» ІІІ групи могли бути підприємства, у яких річний обсяг доходу за 2020 рік не перевищував 7 млн грн, а у 2021 році «єдинниками» ІІІ групи можуть бути підприємства, у яких річний дохід за 2020 рік не перевищував 7 млн 2 тис. грн. Також зауважимо, що ліміт доходу, який дає право перебувати на ЄП, розраховується не за правилами бухобліку, а за податковими правилами визначення доходу для цілей оподаткування ЄП (ст. 292 ПКУ);
  • непідприємницькі товариства (ст. 83, ст. 85 ЦКУ). За ст. 85 ЦКУ до непідприємницьких товариств, зокрема,  належать неприбуткові організації, отже, вони повинні подавати спрощену фінзвітність за пунктом 2 розділу І П(С)БО 25. Але податківці мають іншу думку – вони вважають, що неприбуткові організації повинні зважати на критерії розміру підприємств за ст. 2 Закону про бухоблік і обирати форму фінзвітності залежно від цього (див. тут та тут) Якщо неприбуткова організація не бажає сперечатися з податківцями, їй варто врахувати цю думку.

Малу форму фінзвітності (№1-м, №2-м) подають представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності незалежно від показників їх діяльності.

 

Коли та кому подається фінзвітність?

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним року:

  • органам, до сфери управління яких належать підприємства;
  • трудовим колективам на їхню вимогу;
  • власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
  • згідно з законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

ДПС річна фінансова звітність подається підприємствами-платниками податку на прибуток (!) у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток, тобто протягом 60 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ). У 2021 році цей строк припадає на понеділок, 1 березня.

 

Нюанси складання «малої» фінзвітності

Малі та мікропідприємства не зобов’язані проходити обов’язковий щорічний аудит фінансової звітності (див. наш довідник).

Форми фінзвітності добре узгоджені з Планом рахунків бухобліку підприємств (затверджений наказом Мінфіну №291), тому ми співставили їх у таблицях нижче – які рахунки потрібно включати у який рядок звітності. У тексті П(С)БО 25 є коментарі до кожного рядка фінзвітності форм №1-м, №2-м, №1-мс, №2-мс, тож ми навели у таблицях посилання на відповідні пункти П(С)БО 25.

 

Баланс малого підприємства за формою №1-м

Розглянемо складання Балансу за формою №1-м у таблицях 3, 4 та 5, у яких наведено довідкову інформацію для складання цієї форми. Загалом особливо складних моментів немає, але є деякі нюанси, про які ми згадали нижче.

Таблиця 3

Актив балансу за формою №1-м, розділ І. Необоротні активи

 

Стаття Балансу та назва П(С)БО, яким регламентується бухоблік відповідних активів Код рядка Пункт розділу ІІ П(С)БО 25 Сальдо рахунку Назва рахунку, субрахунку бухобліку або порядок розрахунку значення рядка
Дт Кт
Нематеріальні активи
П(С)БО 8
1000 2.1     1000 = 1001 - 1002
Первісна вартість 1001 2.2 12   Нематеріальні активи (всі субрахунки)
Накопичена амортизація 1002   133 Накопичена амортизація нематеріальних активів
Незавершені капітальні інвестиції, П(С)БО 7 1005 15   Капітальні інвестиції (всі субрахунки)
Основні засоби П(С)БО 7 1010 2.3     1010 = 1011 - 1012
первісна вартість 1011 10   Основні засоби (всі субрахунки)
11   Інші необоротні матеріальні активи (всі субрахунки)
знос 1012   131 Знос основних засобів
  132 Знос інших необоротних матеріальних активів
  135 Знос інвестиційної нерухомості
Довгострокові біологічні активи, П(С)БО 30 1020 2.4 16   Довгострокові біологічні активи (всі субрахунки)
  134 Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів, які оцінені за первісною вартістю
Довгострокові фінансові інвестиції, П(С)БО 12 1030 2.5 14   Довгострокові фінансові інвестиції (всі субрахунки)
Інші необоротні активи
П(С)БО 17, П(С)БО 10, П(С)БО 19
1090 2.6 17   Відстрочені податкові активи
18   Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи (всі субрахунки)
19   Гудвіл (всі субрахунки)
Усього за розділом I 1095       1095 = 1000 + 1005 + 1010 + 1020 + 1030 +1090

 

У Балансі довідково відображається первісна вартість нематеріальних активів та сума накопиченої амортизації, і так само – щодо основних засобів. Ці дві цифри показують, скільки первісно коштували підприємству нематеріальні активи чи ОЗ та наскільки вони замортизовані. За сумою амортизації можна непрямо судити про те, як давно підприємство володіє активами – чим більше сума амортизації наближається до первісної вартості НМА, тим довше підприємство ними володіє. Втім, це достатньо приблизне припущення.

До підсумку Балансу включається залишкова вартість НМА та ОЗ. Вона визначається прямо у Балансі розрахунково: від первісної вартості НМА та ОЗ (рядки 1001, 1011) віднімаємо накопичену амортизацію (рядки 1002, 1012) і різницю записуємо в рядки 1000, 1010.

Очевидно, що сума амортизації НМА та ОЗ не може перевищувати їх первісну вартість. Але може статися так, що НМА та ОЗ будуть повністю замортизовані і первісна вартість дорівнюватиме сумі амортизації, а значення рядків 1000 та/або 1010 буде нульовим. Це нормальна ситуація, яка не потребує аварійного втручання. Повністю замортизовані активи можна продовжувати використовувати, як і раніше. За бажанням їх можна дооцінити, але це вже окрема тема, яку ми розглядали тут та тут.

Нагадаємо, що підприємства – платники ПДВ визначають залишкову вартість ОЗ саме за даними балансу (тобто за даними бухобліку) – для цілей нарахування ПДВ при ліквідації ОЗ. Докладніше ми розглядали цю тему у консультації тут.

Увага! До статті 1090 Балансу форми №1-м можуть включатися відстрочені податкові активи – єдиноразово при переході від повної форми фінзвітності сюди включаються дані, наведені у статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 1045) Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма №1) на кінець попереднього року – п. 2.6 розділу ІІ П(С)БО 25. З цього випливає, що ті підприємства, які складають фінзвітність за формами №1-м, №2-м, не визначають ВПА та ВПЗ згідно з П(С)БО 17.

Таблиця 4

Актив Балансу за формою №1-м, розділ ІІ «Оборотні активи» та розділ ІІІ «Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття»

 

Актив Балансу Код рядка Пункт розділу ІІ  П(С)БО 25 Сальдо рахунку Джерело інформації для заповнення рядка – рахунок, субрахунок
Дт Кт Коментар
Запаси: 1100 2.7 20   Виробничі запаси (всі субрахунки)
22   Малоцінні та швидкозношувані предмети
23   Виробництво
25   Напівфабрикати
26   Готова продукція
27   Продукція сільськогосподарського виробництва
28   Товари (всі субрахунки, крім 286 та за мінусом субрах. 285)
у тому числі готова продукція 1103 26   Готова продукція
27   Продукція сільськогосподарського виробництва
Поточні біологічні активи 1110 2.8 21   Поточні біологічні активи (всі субрахунки)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 1125 2.9 36   Розрахунки з покупцями та замовниками (всі субрахунки)
  38 Резерв сумнівних боргів за рахунком 36 (аналітична вибірка) – кредитовий залишок зменшує показник рядка 1125
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1135 2.10 641
642
  Розрахунки за податками
Розрахунки за обов'язковими платежами
у тому числі з податку на прибуток 1136 641/ПнП   Розрахунки за податком на прибуток
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 2.11 34   Короткострокові векселі одержані
37   Розрахунки з різними дебіторами  (всі субрахунки)
  38 Резерв сумнівних боргів за рахунками 34, 37 (аналітична вибірка) – кредитовий залишок зменшує показник рядка 1155
Поточні фінансові інвестиції 1160 2.12 352   Інші поточні фінансові інвестиції
Гроші та їх еквіваленти 1165 2.13 30   Готівка (всі субрахунки)
31   Рахунки в банках (всі субрахунки)
333   Грошові кошти в дорозі в національній валюті
334   Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті
335   Електронні гроші, номіновані в національній валюті
351   Еквіваленти грошових коштів
Витрати майбутніх періодів 1170 2.15 39    Витрати майбутніх періодів
Інші оборотні активи 1190 2.14 331   Грошові документи в національній валюті
332   Грошові документи в іноземній валюті
643   Податкові зобов'язання
Усього за розділом II 1195       1195 = 1100 + 1110 + 1125 + 1135 + 1155 + 1160 + 1165 + 1170 + 1190
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200 2.16 286   Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу
Баланс 1300       1300 = 1095 + 1195 + 1200

 

Не випадково до рядка 1100 не включається інформація про брак у виробництві, яка накопичується на рахунку 24. Річ у тім, що брак не визнається активом, тож на рахунку 24 не має залишатися сальдо на кінець звітного періоду. Вартість виробничого браку має списуватися або за рахунок винних осіб, або на витрати підприємства. Докладніше про це ми писали у статті «Брак у виробництві» в ДК №22/2018.

Таблиця 5

Пасив Балансу за формою №1-м

 

Пасив Балансу Код рядка Пункт розділу ІІ П(С)БО 25 Сальдо рахунку Назва рахунку, субрахунку
Дт Кт
I. Власний капітал          
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 2.17   40 Зареєстрований (пайовий) капітал
Додатковий капітал 1410 2.18   41
42
Капітал у дооцінках
Додатковий капітал
Резервний капітал 1415 2.19   43 Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 2.20   44
17
54
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)
Відстрочені податкові активи
Відстрочені податкові зобов'язання
Неоплачений капітал 1425 2.21   45
46
Вилучений капітал
Неоплачений капітал
Усього за розділом I 1495       1495 = 1400 + 1410 + 1415 +(-)1420 + 1425
II. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення (П(С)БО 11) 1595 2.22   47
48
50
51
52
53
55
Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Цільове фінансування і цільові надходження
Довгострокові позики
Довгострокові векселі видані
Довгострокові зобов'язання за облігаціями
Довгострокові зобов'язання з оренди
III. Поточні зобов'язання          
Короткострокові кредити банків (П(С)БО 11) 1600 2.23   60 Короткострокові позики: субрахунки 601 – 604 повністю, субрахунки 605, 606 – лише в частині прострочених кредитів банків
Поточна кредиторська заборгованість (П(С)БО 11) за:
 

 
       
довгостроковими зобов'язаннями 1610 2.24   61 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
товари, роботи, послуги 1615 2.25   63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками
розрахунками з бюджетом 1620 2.26   641
642
Розрахунки за податками
Розрахунки за обов'язковими платежами
у тому числі з податку на прибуток 1621   641 В частині податку на прибуток
розрахунками зі страхування 1625 2.27   65 Розрахунки за страхуванням
розрахунками з оплати праці 1630 2.29   66 Розрахунки за виплатами працівникам
Доходи майбутніх періодів 1665 2.31   69 Доходи майбутніх періодів
Інші поточні зобов'язання 1690 2.30   605
606
62
644
67
68
Субрахунки 605, 606 – лише в частині прострочених позик, крім кредитів банків
Короткострокові векселі видані
Податковий кредит
Розрахунки з учасниками
Розрахунки за іншими операціями, крім субрахунку 680
Усього за розділом III 1695       1695 = 1600 + 1610 + +1615 + 1620 + 1625 + 1630 + 1665 + 1690
IV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття (П(С)БО 27) 1700 2.28   680 Розрахунки, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу
Баланс 1900       1900 = 1495 + 1595 + 1695 + 1700

 

Власний капітал підприємства – це його безстрокові пасиви, тому розділ I пасиву ніколи не буде порожнім, адже підприємство має статутний капітал з моменту його утворення до моменту ліквідації. Якщо всі інші статті Балансу є нульовими, включаючи підсумок балансу (може бути й таке), то у цьому розділі має бути відображено відповідний збиток та, за наявності, суму неоплаченого капіталу.

Відповідно до п. 2.20 розділу ІІ П(С)БО 25 у першому місяці року переходу на застосування П(С)БО 25 сальдо рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» підлягає згортанню взаємною кореспонденцією цих рахунків із відображенням різниці на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», і відповідно, у рядку 1420 пасиву Балансу за формою №1-м. Як ми вже бачили вище, в активі Балансу (рядок 1090) відображається сума ВПА, що вже була відображена у «великому» Балансі (форма 1) на кінець попереднього року. А у цей пасивний рядок включаємо згорнуте сальдо рахунків 17 та 54 у перший місяць застосування П(С)БО 25. Відповідно це сальдо вплине на показник прибутку/збитку на кінець звітного року.

 

Звіт про фінансові результати малого підприємства за формою №2-м

«Малий» звіт про фінрезультати складати набагато простіше, ніж Баланс, тому розглянемо його просто на прикладі. Звіт про фінансові результати дуже зручно складати за даними 79 рахунку – після його закриття та списання фінансового результату на рахунок 44.

 

Приклад 4. За 2020 звітний рік ТОВ «Альфа» має такі обороти на 79 рахунку – див. таблицю 6.

Таблиця 6

Аналіз рахунка 79 по ТОВ «Альфа» за 2020 рік

 

Рахунок З кредиту рахунків У дебет рахунків
Сальдо на початок періоду    
44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 896 600  
70 «Доходи від реалізації» 14 517 800
71 «Інший операційний дохід» 26 700
90 «Собівартість реалізації» 12 669 400
92 «Адміністративні витрати» 325 700
93 «Витрати на збут» 569 000
94 «Інші витрати операційної діяльності» 22 200
98 «Податок на прибуток» 61 600
Обороти за період 14 544 500 14 544 500
Сальдо на кінець періоду    

 

У таблиці 7 показано складання Звіту про фінансові результати за 2020 рік за даними аналізу рахунку 79. Як видно з таблиці 7, Звіт про фінрезультати формується виключно за даними рахунку 79, на якому накопичено всю необхідну інформацію для цього.

Таблиця 7

Звіт про фінансові результати за формою №2-м

 

Стаття Код рядка Пункт розділу ІІ П(С)БО 25 Рахунок бухобліку, який включається до статті звіту За даними прикладу
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 5.1 70 «Доходи від реалізації» 14517,8
Інші операційні доходи 2120 5.2 71 «Інший операційний дохід» 26,7
Інші доходи 2240 5.3 72 «Дохід від участі в капіталі»
73 «Інші фінансові доходи»
74 «Інші доходи»
Разом доходи (2000 + 2120 + 2240) 2280     14544,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 5.4 90 «Собівартість реалізації» 12669,4
Інші операційні витрати 2180 5.5 92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»
916,9
Інші витрати 2270 5.6 95 «Фінансові витрати»
96 «Втрати від участі в капіталі»
97 «Інші витрати»
Разом витрати
(2050 + 2180 + 2270)
2285     13586,3
Фінансовий результат до оподаткування
(2280 - 2285)
2290 5.7   958,2
Податок на прибуток 2300 5.8 98 «Податок на прибуток» 172,5
Чистий прибуток (збиток)
(2290 - 2300)
2350 5.9 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 785,7

 

Спрощений фінансовий звіт за формою №1-мс, №2-мс

У спрощеній фінансовій звітності ще менше показників, ніж у формах №1-м, №2-м. Довідкову інформацію про складання Балансу та Звіту про фінрезультати за формами №1-мс та №2-мс наведено у таблицях 8 та 9.

До речі, ті підприємства, які складають фінансову звітність за формами №1-мс та №2-мс (а це платники єдиного податку та непідприємницькі товариства) можуть вести бухоблік за спрощеним планом рахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. №186. Облік і узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов'язання названі суб'єкти виконують з використанням позабалансових рахунків класу 0 загального Плану рахунків. Спрощений План рахунків узгоджено зі загальним Планом рахунків і фінансовою звітністю. У таблицях 8 та 9 показано відповідність між рядками фінзвітності за формами №1-мс, №2-мс та рахунками загального та спрощеного планів рахунків.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 25 підприємства, які складають фінзвітність за формою №1-мс, №2-мс, можуть:

  • обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
  • не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;
  • поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Таблиця 8

Баланс за формою №1-мс

 

Пасив балансу Код рядка Пункт розділу ІІІ П(С)БО 25 Сальдо рахунку за загальним Планом рахунків Сальдо рахунків за спрощеним планом рахунків
Дт Кт Дт Кт
I. Необоротні активи            
Основні засоби: 1010 1.1        
первісна вартість 1011 10, 11, 12   10  
знос 1012   13   13
Інші необоротні активи 1090 1.2 14, 15, 16, 17, 18, 19   14, 15, 16, 18  
Усього за розділом I 1095   1095 = 1010 + 1090
II. Оборотні активи            
Запаси 1100 1.3 20, 21, 22, 23, 215, 26, 27, 28   20, 21, 23, 26  
Поточна дебіторська заборгованість 1155 1.4 34, 36, 37, 46, 64, 65   37  
Гроші та їх еквіваленти 1165 1.5 30, 31   30, 31  
Інші оборотні активи 1190 1.6 35, 38, 39, 643   35, 39, 643  
Усього за розділом II 1195 1195 = 1100 + 1155 + 1165 +1190
Баланс 1300 1300 = 1095 + 1195
I. Власний капітал            
Капітал 1400 1.7   40, 41, 42, 43, (45)*   40
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 1.8   44   44
Усього за розділом I 1495 1495 = 1400 + 1420
II. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення 1595 1.9   47, 48, 50, 51, 52, 53, 54, 55   47, 48, 55
III. Поточні зобов'язання            
Короткострокові кредити банків 1600 1.10   60, 61   68
Поточна кредиторська заборгованість за:
товари, роботи, послуги
1615 1.11   63   68
розрахунками з бюджетом 1620 1.12   64 (крім 644, 643)   64
розрахунками зі страхування 1625 1.13   65   65
розрахунками з оплати праці 1630 1.14   66   66
Інші поточні зобов'язання 1690 1.15   61, 62, 644, 67, 68, 69   68, 69
Усього за розділом III 1695 1695 = 1600 + 1516 + 1620 + 1625 + 1630 + 1690
Баланс 1900 1900 = 1495 + 1595 + 1695
* за мінусом сальдо рахунку 45

 

Таблиця 9

Звіт про фінансові результати за формою №2-мс

 

Стаття Код рядка Пункт розділу ІІІ П(С)БО 25 Загальний план рахунків Спрощений план рахунків
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 2.1 70 «Доходи від реалізації» 70 «Доходи від реалізації»
Інші доходи 2160 2.2 71 «Інший операційний дохід»
72 «Дохід від участі в капіталі»
73 «Інші фінансові доходи»
74 «Інші доходи»
Разом доходи (2000 + 2160) 2280      
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 2.3 90 «Собівартість реалізації» 90 «Собівартість реалізації»
Інші витрати 2165 2.4 92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»
95 «Фінансові витрати»
96 Втрати від участі в капіталі
97 Інші витрати
96 «Інші витрати»
Разом витрати (2050 + 2165) 2285      
Фінансовий результат до оподаткування (2280 - 2285) 2290 2.5    
Податок на прибуток 2300 2.6 98 «Податок на прибуток» 96
Витрати (доходи), які зменшують (збільшують) фінансовий результат після оподаткування 2310 2.7 На даний момент у ПКУ немає відповідних норм, які зумовлювали б заповнення цього рядка у формі 2-мс, тому він наразі не заповнюється
Чистий прибуток (збиток) (2290 - 2300) 2350 2.8 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

 

На замітку!

Законом №466-IX внесено  зміни  до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набрали чинності 23 травня 2020 року) та до пп. 137.5 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (чинні з 1 січня 2021 року).

Це означає,  що платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн, зможуть:

  • прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
  • застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.

Докладніше ми про це писали тут.

Для цих цілей до розрахунку річного доходу включаються: 

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),
  • інші операційні доходи,
  • фінансові доходи,
  • інші доходи.

Цей перелік доходів зазначено в абзаці десятому пп. 134.1.1 ПКУ. 

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Звітність»