Як ми зазначали у нашому загальному матеріалі про інвентаризацію, для проведення річної інвентаризації запасів у підприємства є три місяці, тобто у період з 1 жовтня по 31 грудня. Але в яке саме число (дату) цього періоду проводити таку інвентаризацію, вирішує керівник підприємства.
Змін у порядку інвентаризації таких активів в 2021 році не відбувалось. Проте пригадати цей порядок завжди буває корисно!
А що таке «запаси»?
Якщо виходити з п. 4 НП(с)БО 9 запасами вважаються активи, які:
- утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Зокрема, як уточнено у п. 6 НП(с)БО 9, це включає:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб (рах. 20);
- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу (рах. 23, 24, 25);
- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом (рах. 26);
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу (рах. 28);
- малоцінні швидкозношувані предмети – МШП (рах. 22);
- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за НП(с)БО 9, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання (рах. 21, 27).
Процедура інвентаризації запасів
Інвентаризація запасів, по суті, передбачає дві основні дії – звіряння фактичної наявності цих активів із даними бухобліку і встановлення поточного стану таких активів. Це робить комісія, призначена керівником, шляхом огляду, рахування, зважування, обміру тощо. Вона ж зазначає результати в інвентаризаційні описи (в яких бухгалтерія вже зазначила власні відомості).
Зверніть увагу: типова форма інвентаризаційного опису існує лише для «бюджетників» – вона затверджена Наказом №572. Решта можуть самостійно розробити форму інвентаризаційного опису або скористатися «бюджетною» формою.
Матеріальні запаси, фактично встановлені на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку записуються в інвентаризаційні описи за:
- найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності);
- виду, групи, сорту;
- одиниці виміру;
- ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра).
Отже, інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. При цьому, не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності, крім:
- спецодягу та предметів індивідуального користування, відправлених у прання та ремонт (перевіряються на підставі документів надавача послуг);
- кількості запасів, що зберігаються в непошкодженому пакуванні постачальника (може визначатися на підставі документів, але з обов’язковою перевіркою наявності в натурі частини вказаних цінностей);
- запасів, що перебувають в дорозі, не оплаченої у строк покупцями відвантаженої продукції (товарів) та запасів, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці) – якщо вони підтверджені належно оформленими документами (із складанням окремого інвентаризаційного опису).
Зверніть увагу, окремі інвентаризаційні описи складаються на:
- незакінчений ремонт будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об’єктів (із зазначенням найменування об’єкта, що ремонтується, опис і відсоток виконаних робіт);
- непридатні або зіпсовані запаси (із зазначенням найменування, кількості, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання у господарських цілях);
- сировину, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці.
І навпаки, лише перевіряється фактична наявність у матеріально відповідальних осіб, без складання інвентаризаційного опису, МШП, які обліковуються в оперативному порядку (шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку). Якщо ж буде виявлено нестачу таких МШП, то вона оформлюється актом.
Але: типової форми ані відомості оперативного обліку МШП, ані акту щодо їх списання на сьогодні не існує. Навіть типові форми первинних документів щодо обліку МШП на сьогодні скасовані (наказом Держстату №238). Тому підприємству доведеться самостійно розробити такі форми.
Щодо тари у інвентаризаційному описі повинно бути зазначено її:
- вид;
- цільове призначення;
- якісний склад (нова, б/в, потребує ремонту тощо).
На тару, що стала непридатною, складається акт на списання із зазначенням причин псування. Знову ж таки, форму такого акту підприємству доведеться розробити самостійно (або продовжувати користуватися застарілими формами за власним вибором), адже Наказом №238 скасовано типові форми не лише щодо обліку МШП, а і щодо ОЗ, сировини та матеріалів тощо.
А от щодо об’єктів незавершеного виробництва, то в інвентаризаційних описах повинно бути вказано:
- найменування заділу;
- стадія та ступінь їх готовності;
- кількість або обсяг виконаних робіт.
Податкові наслідки результатів інвентаризації запасів
Щодо ПДВ, то слід враховувати, що нестачі (в т. ч. і перевищення нестач над сумою лишків у випадку пересортиці) або зіпсування запасів визнаються використаними не у господарській діяльності.
Відповідно, платник ПДВ має нарахувати ПЗ з ПДВ та скласти і зареєструвати податкову накладну, згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ, крім випадків, коли:
- запаси було придбано або виготовлено до 01.07.2015 р. без включення суми ПДВ до складу податкового кредиту – це прямо прописано в п. 198.5 ПКУ!;
- у платника податку не було підстав для формування податкового кредиту при придбанні товарів. Наприклад, якщо товар було придбано без ПДВ або якщо продавець не зареєстрував в ЄРПН правильно складену ПН на такий продаж. Таке роз’яснення від податківців ми наводили тут;
- нестачі у межах норм природних втрат. Про таке роз’яснення податківців ми писали тут;
- особа, винна в нестачі понад норми втрат, встановлена. В такому випадку сума відшкодування, яку ця особа сплачує підприємству, розглядається з метою оподаткування ПДВ як компенсація втрачених/пошкоджених товарів. Таку думку податківці висловлювали, зокрема, в ІПК від 12.11.2018 р. №4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, або в листі ДФСУ від 30.12.2016 р. №28710/6/99-99-15-03-02-15).
Проте ви повинні розуміти, що роз’яснення податківців можуть змінюватися або бути протилежними. Тому користуватися ними без ризиків сплати штрафів можуть лише ті, хто отримав власну індивідуальну податкову консультацію (в письмовому або паперовому вигляді).
Якщо ПЗ з ПДВ таки визнаються, то варто нагадати особливості складання такої ПН. Скласти її слід не пізніше останнього дня місяця в якому виявлено нестачу, а зареєструвати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого місяця.
У графі «Зведена податкова накладна» необхідно зазначити код ознаки «1». У графі «Отримувач (покупець)» зазначається власне найменування (П.І.Б.) самого платника податку. У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а отже не заповнюється і рядок «код». У верхній лівій частині зазначається відповідний тип «13».
У розділі Б порядок заповнення даних наступний: у графі 2 зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складені на такого платника при придбанні ним запасів, за якими нараховуються ПЗ з ПДВ. У графі 4 вказується «грн». У графі 10 вказується вартість (частина вартості) запасів, на яку нараховується ПДВ. Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 12 не заповнюються.
Що ж до податку на прибуток, то там податкових різниць ані щодо сум лишків, ані щодо сум нестач не передбачено, а тому всі платники цього податку враховують результати інвентаризації запасів лише за правилами НП(с)БО або МСФЗ.
Разом з цим, зауважимо, якщо за результатами інвентаризації відбувається виправлення помилки минулого періоду (наприклад, в обліку не було відображено оприбуткування або списання запасів), яка впливає на фінрезультат, платник податку має уточнити показники Декларації за відповідний період, зокрема рядок 02. І нагадаємо, що разом з уточненням Декларації слід подати і уточнену фінансову звітність за той період, оскільки вона є обов’язковим та невід’ємним додатком до неї.
У тих юросіб, які обрали спрощену систему оподаткування, на думку податківців, сума виявлених надлишків запасів включається до доходу за той звітний період, у якому надлишок оприбуткований. Про це ми писали тут. Проте, зазначене стосується платників ЄП 3 групи.
А от у 4 групи виявлені надлишки на розмір єдиного податку не вплинуть, оскільки його об'єктом оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень). Але потрібно заважати на те, що у такого платника дохід все одно виникне у бухгалтерському обліку, а отже це вплине в сторону зменшення на частку сільськогосподарського товаровиробництва такого платника податку (дохід від оприбуткування надлишків не є доходом від реалізації сільгосппродукції).
У неприбуткових організацій надлишки до податкових наслідків не призведуть (за умови їх подальшого використання за статутною діяльністю), а от нестачі запасів можуть бути розцінені податківцями як їх нецільове використання і призвести до втрати неприбуткового статусу. Втім, на нашу думку, це надто фіскальний підхід, адже і нестачі, і псування можуть або мати природну причину (убуток), або ж відбуватися без відома і узгодження із керівництвом такої організації. Тому мета, з якою ці запаси придбавалися, хоча і порушується, але відбувається це без свідомого бажання. І, безумовно, в разі виявлення таких нестач, інвентаризаційна комісія і керівництво організації мають здійснити все від них залежне для встановлення винних осіб та відшкодування збитків.
***
Читайте також:
- Інвентаризуємо необоротні активи за 2021 рік: правила та облік
- Інвентаризація резервів та забезпечень: проводимо та відображаємо в обліку
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
