Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці у підкатегорії 201.06.02 ЗІР зазначили, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 встановлено, що платники ЄСВ зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до Закону №2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Так, починаючи з 01.01.2022 р. фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають за податкові звітні періоди 2021 року Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.12.2020 р. №783, далі – Наказ №783) (далі – Декларація), у складі якої формують додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1).
Згідно з пп. 177.5 ПКУ та пп. 49.18.5 ПКУ Декларація подається фізичними особами – підприємцями до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Абзацом 1 п. 49.2 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Разом з тим, п. 2 розд. ІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом №783, визначено, що додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.
Отже, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які протягом звітного року дохід від підприємницької діяльності не отримували, проте є обов’язок із подання Декларації з інших підстав, не подають Додаток ЄСВ 1 у складі Декларації.
***
