Нагадаємо, що граничний строк подання інформації про бенефіціарів перенесли на 11 липня 2022 року. Про це ми писали тут.
Хто має подати дані щодо бенефіціарів?
Щорічне підтвердження даних про бенефіціарів слід подавати, якщо засновником ЮО 1 є ЮО 2, незалежно від їх кількості. При цьому має бути дотримана обов’язкова вимога — кінцевий бенефіціар ЮО 2 (чи її засновників — ЮО) має володіти 25% і більше статутного капіталу.
Як скласти структуру власності?
Складається у довільній формі схематичне зображення структури власності, яка разом із реєстраційною заявою подається держреєстратору.
У цій довільній схемі слід зазначити:
- всіх осіб, які мають право власності у статутному капіталі (прямо чи опосередковано мають вплив на юридичну особу). Йдеться про всіх засновників, які мають частку у статутному капіталу чи відсоток права голосу в ЮО — як фізичних, так і юридичних осіб;
- всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність ЮО. Тобто слід вказувати всіх осіб, незалежно від частки у статутному капіталі. При цьому нагадаємо, що до КВБ Закон №361 відносить лише фізосіб, які володіють часткою у розмірі не менше 25% статутного (складеного) капіталу або прав голосу ЮО;
- розмір часток (відсоток корпоративних прав), що належить кожному учаснику (засновнику) фізичниій чи юридичній особі,
- громадянин України чи іноземець, ПІБ, ІПН та дату народження,
- опис здійснення вирішального впливу КБВ на діяльність юрособи у вигляді позначення ПВВ чи НВВ (прямий чи непрямий вирішальний вплив). Це не стосується фізосіб, які мають відсоток у СК чи праві голосу менше за 25%. При цьому ПВВ мають лише безпосередні фізособи - учасники (засновники) юрособи. Всі інші фізособи, які володіють відсотком у СК чи праві голосу юрособи через інших створених ними юросіб (резидентів чи нерезидентів України), вважаються такими, що мають НВВ.
За Порядком №163 структура власності підписується керівником юридичної особи.
Структура власності в електронній формі формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника юридичної особи. Про це ми докладно розповідали тут.
Оновлені зразки структури власності дивиться за посиланням.
Всі новини на тему бенефіціарів дивиться за посиланням.
Подання інформації під час воєнного стану
- банків, небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги (крім операторів поштового зв’язку);
- юридичних осіб, засновником (учасником) та/або кінцевим бенефіціарним власником яких є або буде внаслідок відповідних змін Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Тож інформацію щодо бенефіціарів можна подати й після закінчення війни, але протягом місяця. Відповідно з 12 липня Мінʼюст ще не буде мати права до закінчення війни штрафувати за неподання цієї інформації.
Документи для подання даних щодо бенефіціарів
Для оновлення в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ державному реєстратору необхідно подати:
- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) або заяву щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування;
- структуру власності за формою та змістом відповідно до Наказу про структуру власності;
- витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження,
- якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент– нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи,
- для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, для фізичної особи – резидента.
Про це ми вказували у своїй новині на підставі роз’яснення Мін’юсту.
В якій формі слід подавати документи?
На сьогодні існує дві форми подання документів держреєстратору:
1) паперова — особисто через ЦНАПи (нотаріусів) або поштовим зв’язком (з дотриманням вимог п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону №755),
2) електронна — через портал електронних послуг (сервісів). Втім, станом на 11.06.2021 р. подібна функція не реалізована у «Дія.Бізнес» та в кабінеті електронних сервісів. А онлайн бидинок Юстиції взагалі не містить такого сервісу як держреєстрація ЮО (крім громадських організацій) чи внесення змін до ЄДР.
Тож наразі подання інформації про КБВ може відбуватись лише у паперовій формі.
Штраф за несвоєчасне подання
Нагадуємо, що відповідно до ч. 6 ст. 166-11 КУпАП неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 17000 до 51000 грн. Про це ми писали тут.
Що думає ВРУ та що з новим проєктом порядку інформування?
Після прийняття у 2021 році відповідного Закону №1805 (про продовження терміну) на сайті ВРУ почали з’являтися законопроєкти щодо вдосконалення інституту зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи. Про них ми писали тут, тут та тут).
При цьому 18 листопада 2021 року на сайті ВРУ було зареєстровано два президентських законопроєкти №6320 (щодо спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу) та №6321 (про внесення змін до ст. 166-11 КпАП у зв'язку зі змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи).
І саме їх підтримав Комітет Гетманцева згодом. Про це ми зазначали тут.
Що з проєктом Закону зараз?
Через війну це питання наразі є замороженим. Тож невідомо, чи розглянуть законопроєкт №6320 до 11 липня, чи ні.
При цьому ЄДР не працює у повному обсязі та й у багатьох зараз фізично немає можливості виконати цей обовʼязок. Тож сподіваємося, що ВРУ згадає про цю проблему та встигне її вирішити до 11 липня. Чекаємо далі.
***