Які основні засоби є невиробничими і до яких наслідків вони призводять? Давайте подивимось визначення ПКУ. Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби та нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Акцентуємо вашу увагу на фразі «не призначені для використання у господарській діяльності». «Не призначені» розуміємо так: купили акваріум, а насправді у нас виробництво. Але якщо купили акваріум у кабінет керівника, у приймальню, і клієнти, які заходять, бачать акваріум і підписують усі документи одразу, призначені для використання у господарській діяльності?
Давайте подивимося, що таке «господарська діяльність»? Звернемося до ПКУ, в якому сказано, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Тобто це діяльність, яка спрямована на отримання доходу. Отримаємо його чи ні, але діяльність була спрямована. І той акваріум, який у приймальні, він служив, щоб дохід в цілому компанія отримала.
Наведемо ще аналогічний приклад. Як акцентувала вашу увагу, «невиробничі» - це ті, які не призначені. Справа в тому, що відбулася зміна значення слова «невиробничі». Таке значення змінилося ще 1 січня 2017 року, але ж контролери не завжди звертають на це увагу. До 1 січня 2017 року термін звучав так: «невиробничі - це ті, які не використовуються у господарській діяльності», а з 1 січня 2017 року – «не призначені для використання». Розглянемо, в чому зміна. Іноді потрібно 20 разів перечитати ці фрази, щоб зрозуміти різницю між ними. Дивіться, «не призначені для використання у господарській діяльності» - це коли ви купили щось таке, що не будете використовувати у своїй діяльності. А було «не використовується», тобто якщо у вас є верстат виробничий і він простоює під час несезону, то в даний момент цей основний засіб не використовується, а значить не є виробничим в тому розумінні, яке діяло до 1 січня 2017 року і яке змінилося після 1 січня 2017 року. Призначений для використання у господарській діяльності такий верстат? Призначений, а отже він є виробничим основним засобом. Це перша думка, яку хотілось донести.
Чому ж податківці наполягають на тому, що верстат та інше виробниче обладнання не підлягає амортизації для цілей податкового обліку? Стаття 138.3.2 ПКУ говорить про те, що не нараховується для цілей податкового обліку амортизація на невиробничі основні засоби. Тому все і зрозуміло, чому так. Але я все ж таки хотіла б довести думку щодо невиробничості як основного засобу, який не використовується, а простоює. Справа в тому, що для простою є вивід із експлуатації. І якщо ваш верстат ви не виводили з експлуатації у зв’язку з простоєм і документально у вас немає оформленого ніякого простою, то і немає підстав вважати такий основний засіб невиробничим, адже він призначений для використання у господарській діяльності.
Зауважимо, фахівці ДФС не такої думки. Вони вважають, що права на податкову амортизацію немає. За міжнародними стандартами питання взагалі не мало би стояти. Адже якщо в наших, національних стандартах, є норма п. 23 П(С)БО 7 та п. 24 Методрекомендацій №561 про те, що призупиняється амортизація на період консервації, то за міжнародними стандартами аналогічної норми немає і МСБО 16 не містить серед випадків припинення амортизації консервацію основних засобів.
І якщо основний засіб (як тільки він стає придатний для використання) ми амортизуємо і не припиняємо надалі, хіба б цей основний засіб вибув з підприємства або був ліквідований. Натомість ДФС видали лист Мінфіну від 22.04.2019 р. №11210-09-63/11170. Зміст листа такий: « … Таким чином платники податку, які застосовують положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, при обчисленні податку на прибуток не враховують амортизацію об’єктів основних засобів, переведених в тому числі на консервацію, оскільки період перебування на такій консервації не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу».
Лектор не погоджується категорично з висновком такого листа, оскільки всі відмінності, які законодавець хотів прописати між бухгалтерською і податковою амортизаціями, він це зробив у ст. 138 ПКУ. Це відмінність методу амортизації, виробничий для податкового обліку відсутній, мінімальні строки для податкового обліку є, а для бухобліку немає. Це право на амортизацію невиробничих основних засобів. Тобто, коли починати і завершувати нараховувати амортизацію взагалі у ПКУ не йдеться, це є прерогатива виключно стандартів, національних або міжнародних. Якщо за національними можна ще посперечатись, то за міжнародними підстав для припинення амортизації бухгалтерської немає. А для податкової дивимось лише ті відмінності, які прописані.