Звіт з управління – відносно нова форма фінансової звітності. Багато хто з бухгалтерів, дивлячись на цю складову фінансової звітності, каже: «Це ще один головний біль для мене». Та давайте подивимося на цей звіт з іншого боку.
Закон про бухоблік визначає Звіт з управління як окремий документ, який містить як фінансову, так і не фінансову інформацію. І, крім цього, дає певні настанови щодо перспектив розвитку підприємства.
Кого стосується цей звіт? За правилами Закону про бухоблік звіт має подаватися разом із фінансовою звітністю (і з консолідованою також) в порядку і строки, які передбачені для фінансової звітності.
Важливо також, що Звіт з управління має оприлюднюватися на власному веб-сайті підприємств, які підпадають під оприлюднення згідно зі ст. 14 Закону про бухгалтерський облік.
Отже, коли ми з вами кажемо про повний комплект фінансової звітності (до речі, щодо неоприлюднення якого у нас є фінансові санкції, наразі зі звітності за 2019 рік), ми маємо розуміти, що до повного комплекту, крім звичних форм фінансової звітності, буде входити і Звіт з управління. Тобто "відхреститися" від його заповнення ми не можемо, адже це є вимога Закону про бухоблік.
Яка користь та яка цікавість щодо цього звіту у податкової служби? Звісно, коли ми дивимось на склад додатку фінансової звітності до податкової декларації, там немає відповідної клітинки, у якій ми можемо зробити відмітку, що ми подаємо разом із повним комплектом річної фінансової звітності Звіт з управління. Про це зазначала і зазначає наразі фінансова служба на своєму ресурсі «ЗІР». Зокрема, податкова служба каже про, що Звіт з управління не є складовою фінансової звітності в сенсі як додаток до декларації і звісно подавати його не потрібно.
Зауважимо, що Звіт з управління не дорівнює приміткам. Отже, Примітки, як складова фінансової звітності, дійсно, подаються безпосередньо як додаток до декларації. А Звіт з управління - це окрема складова, про яку каже нам Закон про бухоблік.
Не подають звіт з управління мікропідприємства та малі підприємства. Натомість у скороченому форматі можуть подавати ці Звіти середні підприємства. І Закон про буоблік зауважує, що середнє підприємство може не відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію.
Яким чином складаємо звіти? Про що йдеться, коли говоримо про зв'язок із податковим обліком?
Давайте подивимось на нормативний документ - Методрекомендації №982. Мінфін радить складати Звіт з управління із 10 позицій. Зважаючи на формат звіту, який вбачається повним. Тому що середні можуть не подавати нефінансову інформацію, як я зазначала трошечки вище. Повний комплект інформації складається із 10-ти розділів.
Також Мінфін зазначає, що перелік напрямів та показників, які рекомендується розкривати у Звіті про управління, не є вичерпним. І підприємство на власний розсуд може розкривати будь-яку іншу інформацію. Особливо звертаємо увагу на такі позиції, як розкриття інформації щодо ризиків діяльності і інформації щодо перспектив розвитку. Тому що саме ці позиції дуже тісно можуть бути пов’язані з наступними податковими міркуваннями (увага на слайд у відео).
Коли наші працівники відправляються у відрядження, ми дуже добре знаємо що нам необхідно підтверджувати зв'язок відрядження із господарською діяльністю. Яким чином це зробити? Пункт 170.9.1 ПКУ дає нам цілий перелік можливих документів, які такий зв'язок підкреслюють. Багато хто з бухгалтерів, читаючи цей перелік, зазвичай, каже: як можна навести зв’язок відрядження з господарською діяльністю, якщо мій працівник їде у відрядження, яке буде мати стосунок до перспективної діяльності, а не до тієї діяльності, яку зараз проводить підприємство. Тобто я працюю на перспективу, у маркетинговій сфері або їду у відрядження, щоб з’ясувати якісь позиції, які пов’язані з моїми перспективами. У мене немає цього напряму, але якщо, наприклад, у Звіті з управління я зазначаю свої перспективи розвитку, я можу дуже легко аргументувати зв'язок свого відрядження з господарською діяльністю. Те саме стосується і маркетингових, консалтингових та інших послуг, які дуже люблять податківці і, зазвичай, ставлять питання, чи пов’язані вони з господарською діяльністю.
Окрім цього, зауважимо, що в нещодавно прийнятому законопроекті №1210 (на жаль, поки немає його тексту) йдеться про розширення такої позиції як ділова мета. Поняття ділової мети також припускає, що ми маємо з вами оцінювати перспективи розвитку підприємства і ризики щодо конкретної операції.
Погодьтеся, що Звіт з управління в цих аспектах може дуже пригодитися. Отже, рекомендуємо тим підприємствам, які зобов’язані його складати, складати його неформально і перш за все орієнтуватися на можливі податкові наслідки і з максимальною користю використовувати цей звіт.