Нагадаємо, що з 10 грудня поточного року в Законі про РРО запрацювали норми пункту 14 статті 9. За ними РРО або ПРРО не застосовують при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Отже, пільга застосовується у разі приймання коштів за послуги (товарів це ніяк не стосується) за допомогою банківських сервісів. А їх два. Зокрема, система дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється гл. 10 Інструкції №22, в ній йдеться що таке обслуговування рахунку - клієнт може здійснювати за допомогою систем «Клієнт-Банк», «Клієнт-Інтернет-Банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.
Також у п. 14 ст. 9 Закону про РРО згадуються сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом про платіжні системи. За цим законом, переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ коштів в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до реєстру платіжних систем.
Своєю чергою, ДПС 29 грудня на своєму сайті прокоментувала норму пункту 14 статті 9 Закону про РРО. І на думку податківців, якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюються виключно зі застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24, такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.
З цього можна зробити висновок, що як і раніше, податківці вважають перелічені банківські сервіси платіжними системами, хоча Приват24 та LiqPay у реєстрі платіжних систем немає. Також залишилось питання щодо тих платежів, які були отримані за послуги в межах договору еквайрінгу, адже згідно з п. 3 розділу 5 Положення №705 приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрінгу з банком, оскільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрінгу він називається торговцем) приймати картки до оплати. Найпоширеніші два види еквайрінгу:
- звичайний еквайрінг, коли використовуються постермінал у точці проведення розрахунків;
- інтернет-еквайрінг на сайті продавця, яким покупці можуть скористатися через Інтернет.
Раніше податківці вважали, що приймання платежів за договором еквайрінгу, за допомогою постерміналу та на сайті продавця, є прийманням від покупця платіжних карток, що і є ознакою розрахункової операції. Відповідно всі еквайрінгові платежі, зокрема, й інтернет-еквайрінг, слід реєструвати через РРО.
Тепер вони про це нічого не говорять, а просто надають перелік тих засобів, використання яких для отримання платежу за послуги, на їхню думку, з 10 грудня не вимагає застосування РРО. Добре це чи погано? З одного боку, роз’яснення, начебто, позитивне і піде на користь продавцям послуг, адже вони, приймаючи від покупців платежі, зроблені через перелічені податківцями засоби, можуть не застосовувати РРО. Наголосимо, що це не стосується продавців товарів.
Водночас податківці не розрізняють що є платіжною системою, а що інтернет-еквайрінгом. Тому обережним продавцям послуг все ж таки радимо отримати індивідуальну податкову консультацію щодо інтернет-еквайрінгу.
Якщо у вас договору інтернет-еквайрінгу немає, а платежі, які покупці роблять за послуги за допомогою Приват24 є, адже для цього договору еквайрінгу не потрібно, скоріш за все РРО або ПРРО вам не потрібен. Проте, якщо є договір інтернет-еквайрінгу, варто отримати від податківців чітке роз’яснення, у якому б вони говорили, що платежі, отримані за допомогою саме вашого платіжного застосунку, РРО або ПРРО вже не вимагають.
***
Читайте також: