Головна Усі новини Фінанси і банки НБУ і банківська система

В Україні може з'явитися власна цифрова валюта – е-гривня

НБУ продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту

Національний банк України розповідає, що продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту, що оприлюднені Національним банком у аналітичній записці за підсумками пілотного проекту.

Зокрема, в межах цього проекту Національний банк проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні.

Загалом можливість випуску власних цифрових валют* та варіанти їхнього використання останнім часом досліджують багато центральних банків світу (Швеції, Канади, Китаю, Сінгапуру, Англії, Норвегії тощо). Форми і технології цифрових валют центробанків різняться залежно від конкретних потреб, але у будь-якому разі цифрова валюта розглядається як нова, еволюційна форма грошей центрального банку.

* Central Bank Digital Currencies або скорочено CBDC.

Паралельно з теоретичним вивченням проект Національного банку включав і практичну частину. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами  за участі Національного банку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали Національному банку консультації у межах технічної допомоги.

У результаті Національний банк отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключові з яких такі:

  • е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Перевагами е-гривні є простота використання, доступність, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком) та швидкість розрахунків;
  • з огляду на те, що Пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі;
  • е-гривня може бути розглянута як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку;
  • впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема «миттєвих» платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking;
  • впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;
  • впровадження е-гривні можливе за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що Національний банк є одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні гроші;
  • технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.

«Наше дослідження дало нам не тільки практичний досвід, але і поставило перед Національним банком нові запитання. Яким буде вплив цього інструменту на екосистему платіжного ринку? Чи буде достатній попит на е-гривню з боку користувачів, торговців  та учасників ринку? Яка технологія має використовуватися? Яким має бути рівень анонімності транзакцій з е-гривнею? Сьогодні точних відповідей на ці запитання не маємо не лише ми, але й інші центробанки світу», – прокоментував результати пілотного проекту заступник Голови Національного банку Сергій Холод.

Він додав, що Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні, зважаючи на отримані результати проекту, сучасні потреби фінансового ринку і потенційний розвиток економіки.

У рамках дослідження світових тенденцій буде продовжена співпраця та обмін досвідом з центральними банками і міжнародними фінансовими організаціями щодо цифрових валют. Разом з учасниками українського платіжного ринку далі опрацьовуватимуться цільові бізнес-моделі е-гривні.

 

Довідково

Пілотний проект Національного банку з вивчення можливості випуску власної цифрової валюти на базі технології блокчейн тривав з 2016 року. Його практична частина завершилася наприкінці 2018 року.

У рамках пілотного проекту регулятор досліджував, як електронна гривня може доповнити платіжний ландшафт України та сприяти підвищенню частки безготівкових розрахунків і зменшенню їх вартості.

По суті, електрона гривня – це фіатна валюта** в електронному вигляді, що обмінюватиметься на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1.

** звичайна  валюта, яка є законним платіжним засобом в країні.

Транзакції з е-гривнею можуть здійснюватися онлайн за допомогою комп’ютерів та мобільних девайсів (смартфонів, планшетів), якими на сьогодні наповнений ринок.

Джерело
Нацiональний банк України
Рубрика:
Фінанси і банки / НБУ і банківська система
Теги:
Валюта , Банки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?