Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Звернення громадян до Національного банку України свідчать: працівники банків можуть зловживати правами клієнтів, нав’язуючи ті чи інші додаткові послуги, наприклад, страховку, стверджуючи, що вона є «обов’язковою». Хоча це не завжди так.
Страхування є обов’язковим для іпотеки
У окремих випадках страхування дійсно є обов’язковим. Якщо ви берете кредит на житло, вам потрібно буде застрахувати квартиру чи будинок, які є предметом іпотеки. Це вимога ст. 7 Закону України «Про страхування» та ст. 8 Закону України «Про іпотеку».
Водночас обов’язок банку – дати клієнту можливість обрати страховика з переліку компаній, з якими співпрацює фінансова установа. Якщо банк стверджує, що є можливість оформити страховку лише в одній конкретній компанії, – це порушення (ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування»).
У разі оформлення автокредиту є декілька нюансів
По-перше, кожен водій зобов’язаний мати поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (простіше кажучи, «автоцивілку»). Законодавство не вимагає від банку оформлювати такий поліс під час видачі кредиту, але банки зазвичай включають його оформлення до пакета послуг. Проте фінустанова має дати клієнту можливість обрати страховика з переліку акредитованих компаній (вимога ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування»).
По-друге, банк може запропонувати клієнту застрахувати предмет застави – тобто авто. Така страховка називається КАСКО. Вона не є обов’язковою, але може бути корисною як для клієнта, так і для банку. Адже зменшить ризики у випадку пошкодження авто, яке знаходиться в заставі.
Страхування не є обов’язковим, якщо ви берете споживчий кредит (не автокредит чи іпотеку), відкриваєте рахунок, робите переказ коштів чи обмінюєте валюту
Серед звернень до Національного банку є випадки уведення клієнтів в оману. Наприклад, працівник фінансової установи запевняє, що під час отримання споживчого кредиту потрібно обов’язково оформити страхування життя, а під час оформлення грошового переказу – купити страховку від нещасного випадку.
Самі банки у відповідь на запити Національного банку стверджують: фінансова установа має право пропонувати клієнтам супутні продукти, але страхування в таких випадках не є обов’язковим.
Тому клієнти мають право відмовитися від страховки. Адже банку заборонено вимагати від клієнта придбання товарів чи послуг, як обов’язкової умови надання банківських послуг. Це норма ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Якщо працівники банку порушують ваші права, потрібно скаржитися. Спершу до самого банку, а потім до Національного банку. Це допоможе встановити системність таких порушень з боку конкретних установ та дасть змогу НБУ як регулятору вплинути на порушників та унеможливити таку практику в майбутньому.
