Кирило Шевченко на своїй стрінці у facebook розповідає наступне.
Кредитування під час війни продовжується, зважаючи на реалії та пріоритети воєнного часу.
Декілька цифр, що ілюструють поточну динаміку.
У бізнес-кредитуванні загальний портфель за березень–травень цього року зріс на 14.8 млрд грн, гривневі кредити – на 32.1 млрд грн, водночас валютні кредити зменшилися на 17.3 млрд грн. Переважна більшість приросту гривневого портфеля забезпечено в межах програм державної підтримки. Зокрема, на 1 червня понад 18 тисяч аграріїв отримали за усіма програмами кредитування 38,6 млрд грн. З цієї суми понад 24 млрд грн було надано під 0% для забезпечення посівної за програмою “Доступні кредити 5-7-9%ˮ та за програмою державних гарантій на портфельній основі у обсязі 80% основного боргу.
Також зростало кредитування державних підприємств, які працювали на перемогу: надані у такий спосіб гривневі кредити зросли за березень–травень на 7.5 млрд грн, у лютому, коли почалася повномасштабна війна, – сума цих кредитів становила 3.8 млрд грн.
Невизначеність стосовно майбутнього рівня доходів під час війни очікувано скоротила попит у роздрібному кредитуванні. Гривневі кредити на нерухомість зменшилися за березень–травень на 0.3 млрд грн, автокредити – на 1.4 млрд грн, кредити на поточні потреби – на 9.6 млрд грн. Водночас ми вже бачимо перші ознаки пожвавлення в цьому сегменті.
Чи впливає підвищення облікової ставки на вартість кредитів?
У нинішніх умовах не варто очікувати суттєвого здорожчання кредитів для клієнтів.
Банки визначають вартість кредитів, орієнтуючись на фактичну вартість фондування, яка є значно нижчою від облікової ставки. Середня вартість гривневих ресурсів у великих банках перебуває на рівні близько 4% річних у гривні. І навіть, якщо банки піднімуть ставки за депозитами, це відбуватиметься поступово і вплине на загальну вартість фондування дуже помірно.
Також стримуватиме зростання ставок за кредитами конкуренція банків за якісних позичальників. Зараз робота банків зосереджена на підтримці клієнтів у скрутних обставинах для зниження власних кредитних ризиків. Для цього фінустанови з лютого оголосили кредитні канікули та робитимуть виважені реструктуризації, щоб зменшити ймовірність дефолтів позичальників. Переконаний, що умови, які пропонуватимуться банками клієнтам, ураховуватимуть їх фінансовий стан та відповідатимуть сучасним реаліям.
Позичальники, як і раніше, матимуть доступ до дешевих кредитів у межах державних програм, ставки за якими є фіксованими для клієнтів. Розвитку цього напряму надалі сприятиме розширення державних програм, зокрема збільшення граничних обсягів гарантій для банків.
Наголошую, що виважене кредитування є запорукою стійкості банківського сектору та його ефективної діяльності. І воно розвиватиметься надалі, підтримуючи економіку для швидшої перемоги.
***
