Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних.
Ухвалене в червні рішення про підвищення облікової ставки й надалі позначатиметься на зростанні ринкових ставок. Збільшення привабливості гривневих активів разом із коригуванням офіційного обмінного курсу знизить попит на валютному ринку.
Це дасть змогу підтримувати достатній рівень міжнародних резервів і забезпечувати макрофінансову стабільність в Україні.
Якою була цінова динаміка з початку війни?
Інфляція прискорюється, але є контрольованою. У червні темпи зростання споживчих цін становили 21,5% у річному вимірі.
Головною причиною прискорення інфляції є наслідки війни. Це порушення ланцюгів постачання, менша пропозиція окремих товарів, більші виробничі витрати бізнесу, фізичне руйнування виробничих потужностей та інфраструктури та тимчасова окупація окремих територій нашої країни.
Збереження високих цін на енергоносії у світі та рекордні рівні інфляції в країнах-торговельних партнерах також значно посилювали ціновий тиск в Україні.
Натомість адміністративні заходи НБУ та уряду, а саме фіксація курсу гривні та тарифів на газ і тепло, стримували темпи зростання цін.
Що буде з цінами далі?
Інфляційний тиск зберігатиметься й надалі: наприкінці 2022 року темпи зростання споживчих цін перевищать 30% у річному вимірі. Основними чинниками й надалі залишатимуться наслідки війни та високі світові ціни, насамперед на енергоносії.
У таких умовах Національний банк проводитиме жорстку монетарну політику. Вона дасть змогу утримати інфляційні очікування, збільшити інтерес до гривневих активів та знизити тиск на міжнародні резерви. Ці заходи підтримають фінансову стабільність і частково послаблять інфляційний тиск.
Базовий прогноз Національного банку містить низку припущень, зокрема про те, що у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї. Такий розвиток подій сприятиме поліпшенню інфляційних очікувань та послабленню інфляційного тиску через часткове здолання негативних наслідків війни, які стримують відновлення пропозиції. Додатково зниженню інфляції сприятимуть поступове вщухання світової інфляції, а також жорстка монетарна політика НБУ.
Водночас збереження високих цін на енергоносії надалі стримуватиме зниження інфляції в Україні та вимагатиме перегляду тарифів на житлово комунальні послуги. Зважаючи на це та ураховуючи наслідки війни, Національний банк очікує, що у 2023 році інфляція сповільниться до 20,7%, а в 2024 році – до 9,4%. Повернення інфляції до цілі в 5% передбачається у 2025 році.
Що очікує на українську економіку загалом?
Починаючи з квітня 2022 року, економічна активність у країні пожвавлюється, зокрема завдяки звільненню північних областей та зменшенню кількості регіонів, де відбуваються активні бойові дії. Водночас бойові дії на сході та півдні, руйнування інфраструктури в різних регіонах, блокада морських портів і низький попит в більшості секторів економіки стримують її відновлення. Значний вплив мають також втрати сільського господарства. Тож через наслідки війни економіка у 2022 році скоротиться на третину.
Із завершенням активної фази війни очікується пожвавлення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, відновлення інвестиційної діяльності, у тому числі завдяки перспективам євроінтеграції України. Це дасть змогу економіці України повернутися до зростання. Водночас значні втрати виробничого та людського потенціалу через війну, а також безпекові ризики стримуватимуть темпи зростання економіки. За очікуваннями НБУ, у 2023–2024 роках вони становитимуть близько 5–6% на рік.
Якими є передумови реалізації базового сценарію НБУ?
Подальша співпраця з міжнародними партнерами залишатиметься одним із ключових чинників підтримки функціонування економіки в умовах повномасштабної війни та її відновлення після завершення активної фази бойових дій.
У 2023 році відбуватиметься подальша активна робота з міжнародними партнерами, зокрема очікується запуск нової програми з МВФ для підтримання макроекономічної стабільності. Співпраця з МВФ та продовження прогресу євроінтеграції України сприятиме проведенню інших структурних реформ.
Ще однією важливою передумовою для забезпечення макроекономічної стабільності та реалізації базового сценарію НБУ є проведення виваженої економічної політики. В нинішніх умовах вона передбачає:
- звуження дефіциту бюджету за рахунок виділення пріоритетних видатків та мобілізації доходів;
- поетапне зменшення дисбалансів у енергетичному секторі;
- заміщення емісійного фінансування бюджету ринковими залученнями;
- зменшення попиту на імпорт завдяки додатковому оподаткуванню;
- припинення практики монетизації дефіциту державного бюджету.
Ключовим ризиком для прогнозу є триваліший термін визвольної війни проти російських загарбників. Реалізація цього ризику затримає процес економічного відновлення та повернення інфляції до цілі.
Якою буде монетарна політика НБУ надалі?
Відповідно до базового сценарію прогнозу облікова ставка зберігатиметься на рівні 25% щонайменше до другого кварталу 2024 року. У разі реалізації ризиків Національний банк готовий і надалі діяти рішуче, якщо це буде необхідно для забезпечення стабільної ситуації в економіці та утримання контролю над підвищенням інфляції.
За необхідності НБУ готовий застосовувати додаткові заходи, які забезпечать захист міжнародних резервів, посилять монетарну трансмісію та дадуть змогу стримати інфляційний тиск і зберегти загальноекономічну стабільність.
Сьогодні Національний банк також ухвалив рішення з валютного регулювання, які дадуть змогу забезпечити надійне підґрунтя для відновлення економіки.
Так, з 9:00 21 липня 2022 року офіційний курс гривні до долара США встановлено на новому рівні – 36,57 грн/дол. США – та зафіксовано. Такий крок збільшить конкурентоспроможність українських виробників, зблизить курсові умови для різних груп бізнесу та населення, та підтримає стійкість економіки в умовах війни.
Рішення НБУ з перших годин війни зафіксувати курс гривні на рівні 29,25 грн/дол. США дало змогу забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу лишається стабілізатором економіки й сьогодні.
Водночас війна триває вже майже п'ять місяців і за цей період відбулися суттєві зміни в українській та світовій економці.
У таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідав реальності та поступово втрачав роль якоря для очікувань. Ураховуючи це, ми здійснили разове коригування офіційного курсу гривні до долара США та зафіксували його на новому стійкішому рівні.
Новий рівень курсу стане необхідним якорем для економіки в умовах невизначеності. Збереження фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова для стабільної роботи економіки, яка є життєво необхідною в умовах війни.
Національний банк також вжив додаткових заходів для збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку.
По-перше, дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам з подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох місяців без права дострокового розірвання в межах щомісячного ліміту 50 тис. грн. Це зменшить попит на готівкову валюту.
По-друге, відсьогодні Національний банк вжив додаткових заходів для того, щоб мінімізувати витрачання міжнародних резервів на напрями, які не є пріоритетними у воєнний час.
Зокрема:
- громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
- зменшено ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті) на місяць;
- установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном з використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають закордоном.
По-третє, змінено алгоритм розрахунку лімітів відкритої валютної позиції банками для зменшення потенційного попиту на іноземну валюту. Ця норма набере чинності з 1 серпня 2022 року.
Усі запроваджені з початку війни обмеження є тимчасовими заходами. Водночас сьогодні вони є однією зі стін «фінансової фортеці». Вона дає змогу економіці вистояти в умовах війни та допоможе швидше відновитися після нашої Перемоги.
Дякую за увагу. Слава Україні!