Європейська Бізнес Асоціація зустрілася із заступником Голови Національного банку України Юрієм Гелетієм. Під час зустрічі було презентоване спеціальне опитування бізнесу, проведене Асоціацією, для виявлення актуальних потреб щодо помʼякшення валютних обмежень та оцінки ефективності вжитих заходів Національним банком України у травні 2024 року.
Нагадаємо, цього року Національний банк ухвалив об’ємний пакет послаблень тимчасових валютних обмежень, запроваджених у зв’язку із введенням воєнного стану 24 лютого 2022 року. Ці заходи значно спростили умови роботи членських компаній Асоціації, однак деякі потреби досі залишаються актуальними.
Найбільш актуальними запитами від бізнесу у контексті потенційного пом’якшення обмежень залишаються:
- Купівля іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних у компанії коштів в іноземній валюті;
- Збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України;
- Завершення банками здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків за операціями з експорту/імпорту товарів у випадках припинення зустрічних зобов’язань шляхом взаємозаліку;
- Виплата нерезидентам дивідендів, нарахованих за період до 2024 року;
- Виплата позик нерезидентам (тих, які наразі не дозволені Нацбанком);
- Оплата за імпортні товари, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року.
Під час зустрічі Юрій Гелетій підкреслив, що Національний банк активно рухається у напрямі пом’якшення валютних обмежень. Зокрема, ще на початку травня НБУ почав реалізацію другого етапу дорожньої карти валютної лібералізації. Водночас Національний банк не може пом’якшувати обмеження швидше, ніж формуються необхідні передумови, адже це загрожуватиме стійкості валютного ринку. Остання є важливою не лише для держави, а і для населення та бізнесу.
Заступник Голови НБУ також звернув увагу, що виваженість руху у напрямі валютної лібералізації необхідна для збереження міжнародних резервів, що є важливими для підтримання макроекономічної стійкості. НБУ намагається визначати лібералізаційні заходи таким чином, щоб їхню дію могли відчути якомога більше суб’єктів господарювання. Відповідні кроки будуть здійснюватися за створення належних передумов, над формуванням яких не перестає працювати Нацбанк, підсумував він.
Купівля іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних у компанії валютних коштів
Одна з найбільш актуальних потреб для бізнесу, як відзначили 79% респондентів. З них 25% оцінюють щомісячну потребу більше ніж у 5 млн грн, 13% – 100-500 тис. грн, від 2 до 5 млн грн – 10%, та по 7% зазначили ліміт від 500 тис. до 1 млн грн, або від 1 до 2 млн. грн.
Водночас компанії просять збільшити строк здійснення валютного платежу після купівлі валюти до 4-5 днів, замість існуючих 2х банківських днів (раніше платіж був дійсним до 10 банківських днів). Таке обмеження є дуже незручним для виконавців, коли у компанії діє декілька рівнів підписантів.
Збільшення лімітів за операціями з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України
79% компаній (порівняно з 68% на початку 2024 року) потребують збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України. Водночас серед них для 57% (було 44%) це питання актуальне, але не критичне – таку тенденцію можна пояснити як наслідок скасування переліку критичного імпорту послуг та інших пом’якшень валютних обмежень, ухвалених Нацбанком у 2024 році. Для більшості компаній (35%) достатнім був би щомісячний ліміт 100-500 тис. грн, для чверті опитаних – задовільним буде ліміт 500 тис – 1 млн грн, до 100 тисяч грн вистачить 6% компаній, тоді як у лютому їхня частка складала 17%. Ймовірно, така зміна пропорцій обумовлена девальвацією національної валюти.
Завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків за операціями з експорту/імпорту товарів у випадках припинення зустрічних зобов’язань шляхом взаємозаліку
73% респондентів зазначили, що для них ця потреба є актуальною (надзвичайно актуальною – для 21%). 26% тих, для кого потреба є актуальною, зазначають задовільним ліміт до 500 тис. євро в місяць, 18% – більше 2 млн євро в місяць, 1-2 млн євро в місяць – 7% та 500 тис. – 1 млн – 10%.
Виплата нерезидентам дивідендів, нарахованих за період до 2024 року
У травні 2024 року Нацбанк дозволив виплату дивідендів, нарахованих за 2024 рік в межах встановленого ліміту – 1 млн євро на місяць. Однак 69% опитаних компаній Асоціації (у лютому було 71%) все ще називають актуальною потребу у виплаті дивідендів нерезидентам за період до 2024 року. Водночас надзвичайно важливим цей пункт є для 29% (було 43%). Таким чином, прийняті послаблення валютних обмежень щодо виплати «нових» дивідендів не мають достатнього економічного ефекту для компаній. А зменшення частки компаній, для яких це питання є надзвичайно важливим, свідчить про покращення настроїв бізнесу.
Майже половина респондентів зазначають, що потреба у виплаті дивідендів нерезидентам буде задоволена у повній мірі у випадку запровадження норм щодо встановлення ліміту виплати дивідендів пропорційно до розміру прибутку підприємства, а також забезпечення рівних умов для виплати дивідендів підприємствами різних організаційних форм (зокрема, надання можливості виплати дивідендів акціонерними товариствами за результатами 2023 року).
Крім того, 32% респондентів зазначили, що ліміт в 1 млн євро на місяць є недостатнім та потребує перегляду в бік збільшення.
Виплата позик нерезидентам (для тих виплат, які наразі не дозволені)
Для 51% компаній, які взяли участь в опитуванні, питання виплати позик, які наразі не дозволені Національним банком, є актуальним. З них 22% оцінюють цю потребу в обсязі більше 2 млн євро щоквартально (було 26%), 13% компаній (було 24%) – у розмірі 100-500 тис. євро у квартал, та в обсязі менш ніж 100 тисяч євро – 6% (було 26%).
Надання дозволу на погашення «старої» заборгованості тіла кредиту, залученого від іноземних банківських установ, дозволить залучати нове фінансування від іноземних банків.
Оплата за імпортні товари та послуги, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року
Ця питання є надзвичайно актуальним для 25% (раніше – 13%) респондентів, актуально, але не критично – для 21% опитаних компаній (цей показник залишився незмінним). Йдеться про разові оплати, найбільш затребуваний обсяг ліміту – до 500 тис. євро (11%), від 1 до 2 млн євро (10%).
Для окремих компаній зняття цього обмеження є пріоритетним, адже воно уможливить обслуговування кредитних зобов’язань за кредитами, що гарантовані ЕКА (експортно-кредитними агентствами). Це, зокрема,стосується виплат за проєктами будівництва розподіленої генерації, що є надзвичайно важливим для зменшення відключень світла та підвищення економічної активності.
Оплата штрафів за порушення умов експортних контрактів
Для більшості опитаних компаній Асоціації операції з оплати штрафів за порушення умов експортних контрактів не є актуальними. Актуальними, але не критичними вони є для 21% компаній, дуже актуальними – для 3%. Для більшості достатнім був би ліміт до 100 тис. грн на місяць.
Граничний строк за операціями з експорту/імпорту товарів
38% бізнесу вважає достатнім строк у 360 днів, в той час як 48% влаштує 180 днів. Строк у 90 днів влаштовує лише 6% респондентів. Водночас бізнес пропонує збільшити строк повернення валютних цінностей у зв’язку з довгим терміном виробництва обладнання (інколи навіть більше, ніж 360 днів). Для наявних випадків порушення граничних строків валютного контролю з імпорту товарів, що спричинені військовим станом та неможливістю здійснення поставки товару, – пропонується скасування нарахування пені і штрафів імпортеру.
Фінансування діяльності представництв за кордоном
Для невеликої кількості компаній залишається актуальною потреба у можливості збільшення або скасування ліміту для фінансування діяльності закордонних представництв. Крім того, існує потреба у наданні дозволу сплачувати податки за кордоном тим компаніям, які були змушені відкрити представництво за кордоном, оскільки багато їхніх працівників працюють з-за кордону. Наразі діє заборона на купівлю валюти для сплати зборів закордонним податковим органам.