ТОП-5 змін у Порядку № 1266: лікарняні та декретні з 1 травня 2026 року

1. Розширено дію Порядку №1266 на нові категорії осіб
2. Лікарняні та декретні для ФОПів: у Порядку №1266 з'явилося спеціальне правило
3. Нова "поважна причина" для ФОПів і фізосіб-"незалежників"
4. Виключення повних місяців із розрахункового періоду
5. Для сумісників з'явилася альтернатива довідці про оплату листка непрацездатності з основного місця роботи
6. Висновки

Нагадаємо, що і лікарняні, і декретні виплачуються працівникам, виходячи з їх середнього заробітку. Рахується середня зарплата в цьому випадку згідно з Порядком № 1266.

Постановою КМУ від 29.04.2026 р. №533 було затверджено зміни до Порядку №1266, які набули чинності з 1 травня 2026 року. Далі проаналізуємо детально кожну зміну.

Розширено дію Порядку №1266 на нові категорії осіб

До кола осіб, для яких Порядком №1266 визначається механізм розрахунку виплат за державним соціальним страхуванням, додано нові категорії застрахованих осіб.

З 1 травня Порядок №1266 офіційно визначає середню зарплату ще для трьох категорій осіб:

1. фізичні особи — підприємці;
2. особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
3. члени фермерського господарства.

Таким чином, Порядок №1266 застосовується для визначення розміру страхових виплат не лише для працівників і роботодавців, а й для осіб, які самостійно сплачують ЄСВ або мають спеціальний страховий статус.

Лікарняні та декретні для ФОПів: у Порядку №1266 з'явилося спеціальне правило

Порядок №1266 доповнено новим пунктом 30'. Він визначає, як обчислювати середній дохід для розрахунку лікарняних і допомоги по вагітності та пологах для:

• фізичних осіб — підприємців;
• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
• членів фермерського господарства.

У пункті 30' зазначено:

Обчислення середнього доходу фізичних осіб — підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства для розрахунку розмірів допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться відповідно до механізму, визначеного цим Порядком, з урахуванням особливостей сплати єдиного внеску за себе, визначених законодавством.

Отже, для цих осіб середній дохід обчислюють за загальними правилами Порядку №1266, але з урахуванням специфіки сплати ЄСВ "за себе".

Практично це означає, що під час розрахунку потрібно враховувати не лише сам факт підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності або членства у фермерському господарстві. Важливо перевірити, чи мала особа страховий статус у відповідному періоді та чи було сплачено ЄСВ за себе.

Новий пункт 30' не запроваджує окремих правил для розрахунку лікарняних або декретних ФОПам, незалежним професіоналам і членам фермерського господарства. Він уточнює, що загальний механізм Порядку №1266 застосовується до них з урахуванням правил сплати ЄСВ "за себе". І ось одне з таких правил…

Нова "поважна причина" для ФОПів і фізосіб-"незалежників"

Під час обчислення лікарняних і допомоги по вагітності та пологах для працівників варто застосовувати такий алгоритм:

Крок 1.

Визначити розрахунковий період.

Крок 2.

Виключити з розрахункового періоду дні та суми, що припадають на періоди, коли працівник не працював з поважних причин.

Крок 3.

Визначити сукупний дохід для обчислення середньої зарплати.

Крок 4.

Застосувати відсоток оплати залежно від страхового стажу.

Крок 5.

Визначити кількість днів, що підлягають оплаті.

Крок 6.

Розрахувати суму лікарняних або декретних.

Детально цей алгоритм розглядали у матеріалі: "Лікарняні та декретні у 2026 році: алгоритм розрахунку та практичні приклади згідно з вимогами Закону № 1105".

А як рахувати лікарняні та декретні самозайнятим особам? Тобто, тим, трьом категоріям, на яких тепер офіційно поширюється дія Порядку № 1266?

Для них застосовується схожий алгоритм, але, зверніть увагу на Крок 2.

З 1 травня 2026 року перелік поважних причин розширено. До нього додано період, протягом якого ФОП або фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, була звільнена від сплати ЄСВ відповідно до частини шостої статті 4 Закону №2464. Оновлений перелік поважних причин ми навели у таблиці 1.

Однак цю зміну слід застосовувати обережно! Нові поважні причини не стосуються безпосередньо найманих працівників у відносинах із роботодавцем. Вони стосуються саме ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Якщо ФОП або "незалежник" мав період звільнення від сплати ЄСВ саме на підставі ч. 6 ст. 4 Закону №2464, він може бути виключений із розрахункового періоду з поважної причини.

Водночас це не означає, що з розрахункового періоду можна виключати будь-який місяць, у якому ФОП не сплатив ЄСВ – тільки якщо для цього є підстава звільнення від сплати ЄСВ, передбачена ч. 6 ст. 4 Закону № 2464.

Таблиця 1. Періоди, календарні дні яких виключаються з розрахункового періоду у найманих працівників, ФОПів та "незалежників" з поважних причин

Виключення повних місяців із розрахункового періоду

Пункт 3 Порядку №1266 уточнюють не вперше. Попередні редакції цієї норми залишали простір для різного тлумачення, тому бухгалтери на практиці часто сумнівалися: чи можна виключити з розрахункового періоду весь місяць, якщо працівник не працював з поважних причин у робочі дні, але періоди, коли він не працював, переривалися вихідними або неробочими днями.

Раніше ПФУ у листі від 22.08.2025 №2800-030401-8/55839 зазначав: календарний місяць, у якому застрахована особа не працювала з поважних причин з першого до останнього числа місяця, виключається з розрахункового періоду.

Ключовою умовою було те, що в такому місяці застрахована особа не відпрацювала жодного робочого дня з поважних причин. Наявність вихідних днів у межах цього місяця не перешкоджала його виключенню з розрахункового періоду, навіть якщо в ці дні особа формально не перебувала увільнена від роботи з поважної причини.

А якщо весь місяць виключається з розрахункового періоду, то виплати, нараховані в цьому місяці, також не враховуються під час обчислення середньої зарплати.

З 1 травня 2026 року до пункту 3 Порядку №1266 внесено уточнення щодо виключення повних місяців із розрахункового періоду.

Тепер прямо зазначено: з розрахункового періоду виключаються ті місяці, у яких застрахована особа усі робочі дні місяця не працювала з поважних причин — з першого до останнього календарного числа такого місяця.

Отже, якщо місяць повністю виключено з розрахункового періоду через те, що працівник не працював з поважних причин усі робочі дні такого місяця, усі виплати, нараховані в цьому місяці, також виключаються з розрахунку середньої зарплати.

Це правило стосується, зокрема, премій, надбавок та інших виплат, нарахованих у такому місяці. Воно застосовується і тоді, коли поважні причини фактично охоплюють увесь місяць, але між ними є вихідні або неробочі дні.

Приклад

Працівник у травні 2026 року:

- з 1 по 15 травня перебував у відпустці без збереження зарплати;

- 16 і 17 травня — вихідні дні;

- з 18 по 31 травня був на лікарняному.

У такій ситуації працівник не відпрацював у травні жодного робочого дня з поважних причин. Те, що між відпусткою без збереження зарплати та лікарняним були вихідні дні, цього факту не скасовує.

Тому травень 2026 року виключається з розрахункового періоду повністю.

Якщо в цьому місяці працівнику було нараховано виплату, з якої сплачено ЄСВ, наприклад, матеріальну допомогу, що входить в фонд оплати праці, ця виплата також не враховується під час обчислення лікарняних або допомоги по вагітності та пологах.

Для сумісників з'явилася альтернатива довідці про оплату листка непрацездатності з основного місця роботи

До 1 травня часто бувало, що працівник, який працює за сумісництвом, не може або не хоче надати довідку про заробітну плату з основного місця роботи. Бухгалтер за місцем роботи за сумісництвом готовий оплатити лікарняний, але не має необхідних даних для розрахунку.

Вимога щодо такої довідки не є "забаганкою" бухгалтера. Вона випливає з норми Порядку №1266, за якою сумарна заробітна плата, з якої розраховують страхові виплати за основним місцем роботи та за місцем / місцями роботи за сумісництвом, не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.

Зокрема, пункт 30 Порядку №1266 передбачає:

сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем / місцями роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Саме тому бухгалтеру потрібні дані про заробіток працівника за основним місцем роботи: без них неможливо коректно перевірити обмеження максимальною базою ЄСВ.

Постановою №533 внесено зміни до пункту 30 Порядку №1266. Тепер відповідна норма сформульована так:

Страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності, а в разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі — на підставі його копії, засвідченої в установленому законом порядку, та довідки про заробітну плату за основним місцем роботи за формою згідно з додатком або даних про нараховану заробітну плату, зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб, за формою, встановленою Пенсійним фондом України. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Отже, порівняно з попередньою редакцією є кілька цікавих змін.

1. Змінено вимоги до засвідчення копії паперового листка непрацездатності?

Раніше Порядок №1266 передбачав, що копія паперового листка непрацездатності має бути засвідчена підписом керівника і скріплена печаткою за основним місцем роботи, якщо печатка використовується.

У новій редакції формулювання змінено: копія має бути засвідчена в установленому законом порядку.

Що це означає? Насправді це посилання на ч. 5 ст. 23 Закону №1105, де сказано те саме, що раніше було в Порядку №1266. Тобто, фактично порядок засвідчення копії не змінився, але тепер його визначає не Порядок №1266, а закон.

2. Уточнено, яку саме довідку потрібно подавати?

Раніше йшлося про довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

У новій редакції зазначено, що подається довідка про заробітну плату за основним місцем роботи за формою згідно з додатком до Порядку № 1266.

Що це означає? Лише те, що чітко встановлено, за якою формою сумісник має надати довідку роботодавцю. Це має бути довідка за формою згідно з додатком до Порядку №1266. При цьому сама форма довідки не змінилася!

Однак не встигли закріпити цю форму довідки, як їх з'явилася альтернатива…

3. З'явилася альтернатива довідці про зарплату з основного місця роботи!

І ось це – важлива зміна. Тепер замість довідки про заробітну плату з основного місця роботи можна використовувати дані про нараховану заробітну плату, зазначені в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб.

Однак форма надання таких даних має бути встановлена ПФУ.

Увага! Якщо сумісництв декілька!

Водночас незмінною залишилася норма для ситуації, коли працівник має кілька місць роботи за сумісництвом.

Як і раніше, пункт 30 Порядку №1266 передбачає:

Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Тобто для працівників, які мають кілька місць роботи за сумісництвом, формально збережено вимогу подавати довідки про середню заробітну плату за такими місцями роботи.

Саме тут виникає практичне питання: чи можна в такій ситуації також застосовувати альтернативу — дані з Реєстру застрахованих осіб, чи ця альтернатива стосується лише довідки з основного місця роботи? Це питання потребує відповіді з боку ПФУ.

Висновки

1. З 1 травня 2026 року Порядок №1266 прямо поширено на ФОПів, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і членів фермерського господарства.
2. Для ФОПів і "незалежників" додано нову поважну причину — період законного звільнення від сплати ЄСВ за ч. 6 ст. 4 Закону №2464.
3. Повний місяць виключається з розрахункового періоду, якщо особа не працювала з поважних причин усі робочі дні такого місяця.
4. Вихідні дні між поважними причинами не заважають виключити місяць повністю, якщо в ньому не відпрацьовано жодного робочого дня.
5. Усі виплати, нараховані в повністю виключеному місяці, також не беруть участі в розрахунку середньої зарплати.
6. Для сумісників передбачено альтернативу довідці з основного місця роботи — дані з Реєстру застрахованих осіб за формою, встановленою ПФУ.
7. Для ФОПів, "незалежників" і членів фермерського господарства окремої формули не запроваджено: середній дохід рахують за загальним механізмом Порядку №1266, але з урахуванням сплати ЄСВ "за себе".