Добровільна сплата ЄСВ ФОПом «за себе» у 2026 році: коли це можливо і як укласти договір про таку сплату

1. Які чотири види добровільної сплати ЄСВ передбачені законодавством?
2. Хто має право на добровільну сплату ЄСВ?
3. ФОП, які не мають підстав для звільнення від сплати ЄСВ, та не є найманими працівниками
4. Мобілізовані ФОП та ФОП, які проходять військову службу за контрактом
5. ФОП із податковою адресою на тимчасово окупованій території
6. ФОП – пенсіонери та особи з інвалідністю
7. ФОП, які не мають підстав для звільнення від сплати ЄСВ, та є найманими працівниками
8. Як укласти договір про добровільну участь з ПФУ та ДПС?
9. Чи потрібно повідомляти ДПС про укладення договору з ПФУ та подавати звітність про сплачені внески?
10. Чи передбачена відповідальність за несплату добровільних внесків?
11. Практичні висновки
12. Де почитати більше про добровільну участь у системі державного пенсійного страхування?

Які чотири види добровільної сплати ЄСВ передбачені законодавством?

Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування надає громадянам можливість самостійно впливати на формування страхового стажу та розмір майбутньої пенсії шляхом добровільної сплати страхових внесків.

Таке право передбачене Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) та Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Наразі особа може обрати один із передбачених законодавством механізмів сплати коштів:

1. Доплата до мінімального страхового внеску

Якщо за певний місяць єдиний внесок було сплачено у сумі, меншій за мінімальний страховий внесок, особа може здійснити доплату. За умови, що загальна сума внеску за відповідний місяць становитиме не менше мінімального страхового внеску, цей місяць буде зарахований до страхового стажу як повний (ч. 3 ст. 24 Закону №1058, ч. 5 ст. 8 Закону №2464).

2. Добровільна сплата єдиного внеску за поточні періоди

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, мають право добровільно сплачувати єдиний внесок за поточні періоди. Сплачені кошти зараховуються за місяць їх надходження на рахунок ПФУ. Для незастрахованих осіб це забезпечує набуття страхового стажу, а для застрахованих – збільшує заробіток, який враховується під час обчислення пенсії (ст. 24, ст. 40 Закону №1058; ст. 10 Закону №2464).

3. Благодійні внески на фінансування пенсій

Фізичні та юридичні особи можуть добровільно перераховувати благодійні внески на користь ПФУ. Такі кошти можуть бути адресовані конкретному пенсіонеру або спрямовані до бюджету ПФУ для фінансування пенсійних виплат. Відповідний механізм визначено ст. 72-1 Закону №1058.

4. Добровільна сплата єдиного внеску за минулі періоди

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Як ми бачимо, механізм добровільної сплати передбачає можливість сплати ЄСВ як за минулі, так і за поточні періоди. Розглянемо, як він застосовується до фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП). З'ясуємо, у яких випадках ФОП має право здійснювати добровільні внески та чи дає така сплата можливість збільшити страховий стаж або заробіток, що враховується при призначенні пенсії.

Хто має право на добровільну сплату ЄСВ?

Право на добровільну сплату ЄСВ мають:

• члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
• особи, які досягли 16-річного віку, не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями та не є платниками ЄСВ як:
  • ФОП (у тому числі платники єдиного податку); 
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність; 
  • члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. 
• іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, а також громадяни України, які працюють або постійно проживають за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
• домашні працівники.

Важливо!

Із наведеного переліку видно, що ФОП (як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування), а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не належать до осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.

Такий підхід законодавця не випадковий. Відповідно до пп. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є самостійними платниками ЄСВ. Тобто їх участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є обов'язковою та виникає безпосередньо в силу закону. При цьому порядок визначення бази нарахування ЄСВ залежить від обраної системи оподаткування.

ФОП, які не мають підстав для звільнення від сплати ЄСВ, та не є найманими працівниками

ФОП, які не звільнені від сплати ЄСВ та не перебувають одночасно у трудових відносинах, є самостійними платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464. Для них порядок визначення бази нарахування та сплати ЄСВ безпосередньо врегульовано ст. 7 Закону №2464, тому застосування механізму добровільної участі для таких осіб не має практичного значення.

Так, ФОП на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ із суми чистого оподатковуваного доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464). Якщо у звітному місяці дохід отримано, сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. Якщо ж дохід відсутній, підприємець має право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

ФОП – платники єдиного податку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 самостійно визначають базу нарахування ЄСВ незалежно від отриманого доходу. Вона також не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ.

Важливо!

Чинне законодавство вже надає діючим ФОП можливість впливати як на страховий стаж, так і на розмір майбутньої пенсії шляхом самостійного визначення бази нарахування ЄСВ у межах, установлених Законом №2464. Тому потреби у застосуванні механізму добровільної участі для таких осіб фактично немає.

Крім того, укладення договору про добровільну участь не може призвести до подвійного зарахування страхового стажу. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється помісячно, а один календарний місяць може бути зарахований до страхового стажу лише один раз за умови сплати страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Таким чином, добровільна участь має практичне значення насамперед для осіб, які у певні періоди не були застрахованими особами та за яких не сплачувався ЄСВ. Для діючих ФОП, які є обов'язковими платниками ЄСВ, Закон №2464 вже передбачає механізми формування страхового стажу та збільшення розміру майбутньої пенсії без укладення договору про добровільну участь через відображення ЄСВ у Декларації про майновий стан і доходи або в Декларації платника єдиного податку.

Мобілізовані ФОП та ФОП, які проходять військову службу за контрактом

З 1 жовтня 2025 року правило, передбачене ч. 6 ст. 4 Закону №2464, поширюється на ФОП, які проходять військову службу під час мобілізації або за контрактом.

Під час проходження військової служби військова частина чи інший орган сектору безпеки і оборони нараховує ФОП грошове забезпечення та сплачує за нього ЄСВ як роботодавець. Тому якщо за відповідний місяць сплачено страховий внесок у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок, ФОП звільняється від сплати ЄСВ за себе (ч. 6 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464).

Крім того, п. 9-2 розд. VIII Закону №2464 передбачає спеціальну пільгу для ФОП, призваних на військову службу під час мобілізації або прийнятих на військову службу за контрактом. На весь період служби вони звільняються від виконання обов'язків щодо нарахування та сплати ЄСВ за себе, а також від подання відповідної звітності, за умови що не є роботодавцями.

Якщо ж такий ФОП має найманих працівників, зазначене звільнення не поширюється на його обов'язки як роботодавця. Він зобов'язаний нараховувати та сплачувати ЄСВ за працівників, а також подавати звітність щодо них у загальному порядку (ч. 2 ст. 6, п. 9-2 розд. VIII Закону №2464).

Важливо!

Питання добровільної сплати ЄСВ для ФОП, які проходять військову службу, фактично не виникає. За періоди, коли військова частина сплатила за них ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску, обов'язок щодо сплати ЄСВ за себе відсутній, а спеціальні норми Закону №2464 додатково звільняють їх від виконання відповідних обов'язків на час проходження військової служби.

Податківці підтверджують це в «ЗІР», категорія 201.04.02: «Чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе та подання звітності з 01.10.2025 мобілізовані або залучені за контрактом ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є роботодавцями?».

Аналогічний підхід застосовується і до ФОП, які отримують державну допомогу у зв'язку зі здійсненням догляду за дитиною див. «ЗІР», категорія 201.04.02: «Чи звільняється від сплати єдиного внеску за себе ФОП, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку?».

Водночас законодавство передбачає низку випадків, коли ФОП все ж має право добровільно сплачувати ЄСВ. Розглянемо окремо кожну з таких ситуацій та особливості застосування відповідних норм.

ФОП із податковою адресою на тимчасово окупованій території

Пунктом 9-3 розд. VIII Закону №2464 для платників ЄСВ, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, встановлено спеціальний режим. Такі особи звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону №2464, а норми його статей 25 і 26 щодо сплати недоїмки, штрафів та пені до них тимчасово не застосовуються. Водночас вони зберігають право добровільно сплачувати ЄСВ у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм реалізації цього права встановлено Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20.12.2024 №1496 (далі – Порядок №1496). Порядок розмежовує дві категорії осіб:

1. платників ЄСВ, визначених ч. 1 ст. 4 Закону №2464, із місцезнаходженням або місцем проживання на ТОТ, до яких належать і ФОП;
2. осіб із місцем проживання на ТОТ, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та не є платниками ЄСВ, визначеними п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Для цих категорій передбачено різні механізми сплати.

ФОП із податковою адресою на ТОТ залишається платником ЄСВ відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464. Тому для добровільної сплати внеску йому не потрібно подавати заяву та укладати договір про добровільну участь в державному соцстрахуванні за ст. 10 Закону №2464.

Якщо такий ФОП приймає рішення сплачувати ЄСВ, він застосовує спеціальний порядок, передбачений п. 4 Порядку №1496: самостійно визначає базу нарахування відповідно до ст. 7 Закону №2464, нараховує та сплачує внесок за ставкою, встановленою ст. 8 цього Закону, а також відображає нараховані та сплачені суми у звітності, тобто, у складі декларації про майновий стан та доходи (в декларації платника єдиного податку).

Увага!

Добровільність у цьому випадку полягає у праві ФОП вирішити, чи сплачувати ЄСВ за період дії звільнення від сплати. Після прийняття такого рішення ЄСВ необхідно нараховувати, сплачувати та відображати у звітності за правилами, встановленими для відповідної системи оподаткування.

При цьому слід враховувати, що добровільно сплачені суми зараховуються в календарній черговості виникнення зобов’язань, у тому числі в рахунок заборгованості, яка виникла до початку тимчасової окупації. Тому за наявності старої недоїмки поточна сплата може бути спрямована насамперед на її погашення. Добровільно сплачені суми поверненню не підлягають, крім помилково або надміру сплачених коштів.

Натомість заява та договір про добровільну участь, передбачені пп. 7–9 Порядку №1496 і ст. 10 Закону №2464, стосуються осіб, які не є ФОП, особами, що провадять незалежну професійну діяльність, або членами фермерського господарства. Такі особи можуть подати заяву до податкового органу на підконтрольній Україні території та укласти договір про добровільну участь.

Важливо!

ФОП із податковою адресою на ТОТ має право добровільно сплачувати ЄСВ без укладення окремого договору. Для цього він застосовує загальний порядок визначення бази, ставки та звітування, встановлений для ФОП ст. 7 і 8 Закону №2464, з урахуванням спеціальних правил Порядку №1496. Після зміни податкової адреси з ТОТ на іншу територію України дія цього Порядку припиняється, і сплата ЄСВ здійснюється за загальними правилами Закону №2464.

ФОП – пенсіонери та особи з інвалідністю

Окрему категорію становлять ФОП, які відповідно до законодавства звільнені від обов'язку сплачувати єдиний внесок за себе.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464 від сплати ЄСВ за себе звільняються ФОП, у тому числі платники єдиного податку (крім електронних резидентів), які:

• отримують пенсію за віком або пенсію за вислугу років;
• є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або державну соціальну допомогу;
• досягли віку, визначеного ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або державну соціальну допомогу.

Аналогічні положення містяться у пп. 4 п. 2 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, якою також передбачено звільнення зазначених осіб від сплати ЄСВ за себе за умови дотримання вимог ч. 4 ст. 4 Закону №2464.

Водночас закон не позбавляє таких осіб права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Частина 4 ст. 4 Закону №2464 прямо передбачає, що ФОП, які користуються зазначеним звільненням, можуть бути платниками ЄСВ - за умови добровільної участі.

Увага!

Для ФОП, які є пенсіонерами або особами з інвалідністю, добровільна сплата ЄСВ є не обов'язком, а правом. Реалізація цього права здійснюється у порядку, встановленому законодавством про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

ФОП, які не мають підстав для звільнення від сплати ЄСВ, та є найманими працівниками

Для ФОП, які здійснюють підприємницьку діяльність та одночасно перебувають у трудових відносинах, законодавством установлено особливий порядок сплати ЄСВ. Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону №2464, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці, у яких роботодавець сплатив за них мінімальний страховий внесок. У 2026 році його розмір становить 1 902,34 грн на місяць.

Отже, якщо роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у ФОП відсутній як обов'язок, так і потреба у добровільній сплаті ЄСВ за відповідний місяць. Такий місяць повністю зараховується до страхового стажу.

Якщо ж роботодавець сплатив ЄСВ у сумі меншій за мінімальний страховий внесок, ФОП має право самостійно сплатити ЄСВ за такий місяць. При цьому він самостійно визначає базу нарахування ЄСВ у межах, установлених Законом №2464 та відображає її в декларації: вона не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, а сума внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

Увага!

Для ФОП, які одночасно є найманими працівниками, можливість добровільної сплати ЄСВ існує лише у випадку, коли роботодавцем за відповідний місяць сплачено страховий внесок у розмірі меншому за мінімальний страховий внесок.

На цьому наголошують і податківці, відповідаючи на питання в «ЗІР», категорія 201.04: «Чи можуть ФОП та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, сплачувати за себе єдиний внесок за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску?».

Як укласти договір про добровільну участь з ПФУ та ДПС?

Укласти цей договір можна із двома органами - з ПФУ і з ДПС. 

Укладання договору з ПФУ

Договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування укладається з ПФУ за ч. 9 ст. 12 Закону №1058.

Укласти такий договір можуть як застраховані, так і незастраховані особи, які досягли 16-річного віку, а також особи, які бажають сплачувати страхові внески на користь третьої особи (ч. 9 ст. 12 Закону №1058). 

Базово обов'язковими умовами для укладання договору з ПФУ є наявність відомостей про особу в Реєстрі застрахованих осіб та відсутність призначеної пенсії в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Однак, як ми зазначили вище, на практиці пенсіонери теж мають можливість укласти такий договір.

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону №1058 договір про добровільну сплату страхових внесків укладається в електронній формі шляхом приєднання до типового договору через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного застосунку Дія, або через вебпортал електронних послуг ПФУ. На Порталі Дія він все ще не реалізований, тому наразі користуємось сайтом ПФУ.

Для укладання договору через вебпортал ПФУ, необхідно:

1. Авторизуватися на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
2. У розділі «Комунікації з ПФУ» обрати сервіс «Договір на добровільну участь».
3. Заповнити необхідні відомості: зазначити, чи сплачуватимуться внески за себе або на користь іншої особи, надати згоду на обробку персональних даних, перевірити правильність внесених даних та сформувати проєкт договору.
4. Ознайомитися з договором та заявою, за потреби скоригувати внесені дані, після чого підписати документи кваліфікованим електронним підписом.
5. Сплатити страховий внесок одним із запропонованих способів:
   • онлайн через платіжний сервіс;
   • шляхом формування платіжного доручення для подальшої оплати через банк або іншого надавача платіжних послуг.

Після підписання договір автоматично відображається в особистому кабінеті користувача в розділі «Договори на добровільну участь».

Саме такий порядок укладання договору наведено на вебсайті ПФУ: «Як укласти договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Укладання договору з органом ДПС

Альтернативно договір про добровільну участь може бути укладений відповідно до ст. 10 Закону №2464 та розд. V Інструкції №449.

Для цього особа подає до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь за формою, наведеною в додатку 3 до Інструкції №449, та документи, передбачені цією Інструкцією.

До заяви додаються:

• копія документа, що посвідчує особу;
• виписка з Реєстру застрахованих осіб за формою ОК-5;
• копія трудової книжки (за наявності).

Окремі категорії осіб подають також додаткові документи. Зокрема, члени особистого селянського господарства додають документ, що підтверджує членство в такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому ч. 1 ст. 10 Закону №2464, – копію трудового договору.

Аналогічний перелік наведено в «ЗІР», категорія 201.05: «Які документи повинні надати платники податків для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску?».

Заява та документи можуть бути подані до контролюючого органу як у паперовій, так і в електронній формі. Про те, як подати заяву в електронній формі, ми розповіли тут.

Після перевірки поданих документів контролюючий орган укладає з особою договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за погодженням з ПФУ та Фондом безробіття.

Чи потрібно повідомляти ДПС про укладення договору з ПФУ та подавати звітність про сплачені внески?

Особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, не зобов'язана повідомляти контролюючий орган про сплату добровільних внесків або подавати будь-яку звітність.

Після укладення договору всі відомості про сплату страхових внесків обліковуються автоматично після їх надходження на рахунок ПФУ. Інформація про зарахування внесків вноситься до Реєстру застрахованих осіб, а повідомлення про це формується в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ.

Перевірити зарахування добровільних внесків, суму доходу, що враховується для обчислення пенсії, та страховий стаж ФОП може самостійно, сформувавши довідку через вебпортал ПФУ.

Важливо!

Після укладення договору обов'язок особи зводиться лише до своєчасної сплати добровільних внесків у порядку, визначеному договором. Подавати звітність до ДПС або окремо повідомляти контролюючий орган про сплачені суми не потрібно.

Чи передбачена відповідальність за несплату добровільних внесків?

Законодавство не передбачає фінансової чи адміністративної відповідальності для особи, яка уклала договір про добровільну участь, але не сплатила або несвоєчасно сплатила добровільні страхові внески.

Водночас невиконання умов договору має інші правові наслідки:

• сплачені добровільні внески не повертаються у разі дострокового розірвання договору;
• особі може бути відмовлено в укладенні нового договору про добровільну участь, якщо вона не виконала умов попереднього договору та повторно звернулася із заявою про добровільне страхування (ч. 7 ст. 10 Закону №2464). 

Таким чином, хоча штрафні санкції за несплату або несвоєчасну сплату добровільних внесків не застосовуються, недотримання умов договору може призвести до втрати права на повторну добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На цьому також наголошують податківці в «ЗІР», категорія 201.09: «Чи передбачена відповідальність до ФО у разі несплати / несвоєчасної сплати сум єдиного внеску відповідно до Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування / Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата)?».

Практичні висновки

Законодавство передбачає чотири механізми добровільної сплати страхових внесків: доплату до мінімального страхового внеску, добровільну сплату ЄСВ за поточні періоди, одноразову добровільну сплату ЄСВ за минулі періоди та благодійні внески на фінансування пенсій. Проте для фізичних осіб – підприємців вони застосовуються по-різному.

1. Відповідно до пп. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками ЄСВ та застрахованими особами. Порядок нарахування і сплати ЄСВ для них визначається Законом №2464 залежно від обраної системи оподаткування. Тому в загальному випадку вони не укладають договір про добровільну участь. Із механізмів добровільної участі він може скористатися лише одноразовою сплатою за минулі періоди, якщо в такі періоди не був застрахованою особою.
2. ФОП, який одночасно є найманим працівником, може скористатися механізмом доплати до мінімального страхового внеску, якщо роботодавець сплатив за нього ЄСВ у сумі, меншій за мінімальний страховий внесок. Якщо роботодавцем сплачено мінімальний внесок, підстав для добровільної сплати немає. Такий підхід застосовується і до мобілізованих ФОП.
3. ФОП, звільнені від сплати ЄСВ (пенсіонери, особи з інвалідністю та інші особи, визначені ч. 4 ст. 4 Закону №2464), можуть брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування виключно на добровільних засадах шляхом укладення договору про добровільну участь.
4. Для ФОП із податковою адресою на тимчасово окупованій території діє спеціальний механізм добровільної сплати. Вони не укладають договір про добровільну участь, а добровільно виконують обов'язки платника ЄСВ: самостійно визначають базу нарахування, сплачують ЄСВ та відображають його у складі податкової звітності відповідно до Порядку №1496.
5. ФОП, які мають право на добровільну участь можуть укласти договір двома способами: в електронній формі через вебпортал електронних послуг ПФУ, а також шляхом подання заяви та документів до органу ДПС. 
6. Після укладення договору з ПФУ повідомляти ДПС не потрібно. Не подається і окрема звітність щодо сплачених внесків. Відомості про сплачені внески автоматично вносяться ПФУ до Реєстру застрахованих осіб, а перевірити їх зарахування можна за  витягом з цього Реєстру (довідкою ОК-5 або ОК-7). 
7. Штрафні санкції за несплату або несвоєчасну сплату добровільних внесків законодавством не передбачені. Водночас невиконання умов договору може призвести до відмови в укладенні нового договору про добровільну участь, а вже сплачені внески не підлягають поверненню у разі дострокового розірвання договору.

Де почитати більше про добровільну участь у системі державного пенсійного страхування?

• Укладання договору про добровільну сплату ЄСВ: які документи слід подати
• Чи може звільнена особа сплачувати добровільний пенсійний внесок?
• Сплата добровільних внесків до ПФУ: як це зробити?
• Добровільна участь у пенсійному страхуванні: як при перебуванні за кордоном набувати страховий стаж?
• Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у 2026 році