Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», для роботодавців єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; а також на суму, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пп. 4.3.5 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за №994/18289, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713. Згідно з цим документом, допомога з вагітності та пологів не входить до фонду оплати праці, тож не є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску.
