Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).
Медичне страхування є загальноприйнятою практикою у багатьох країнах світу. На сьогодні Законом України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування» (зі змінами та доповненнями) передбачено загальнообов’язкове медичне страхування (п. 1 ст. 7). Проте ця норма не працює через відсутність законодавчої бази.
Статтею 6 Закону «Про страхування» передбачено види добровільного страхування. Згідно з п. 3 зазначеної статті одним із видів добровільного страхування є медичне страхування (безперервне страхування здоров’я). Тобто нині діє лише добровільне медичне страхування.
Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі урожаю, транспортування продукції платника податків; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податків; будь-які витрати зі страхування ризиків, пов’язаних з випуском національних фільмів (у розмірі, не більшому за 10% вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, яку може бути завдано платником податків іншим особам; майна платника податків; об’єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного або комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податків, пов’язаних зі здійсненням ним господарській діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров’я чи інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, обов’язковість якого не передбачено законодавством, або будь-яких витрат зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Таким чином, витрати на добровільне медичне страхування працівників не враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
