Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. При працевлаштуванні на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється.
Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.193 р. №909, право на пенсію за вислугу років надано лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від найменування посад) закладів охорони здоров’я.
Тому особа, якій призначено пенсію за вислугу років як лікарю у період роботи на цій посаді, в т. ч. і за сумісництвом, не має права на отримання пенсії за вислугу років.
