Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант,
директор навчального центру "Dominanta"
Як було
З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон про ЄСВ (№2464), яким визначено особливості нарахування та сплати ЄСВ.
З цього часу і до кінця 2015 року якщо у представництва нерезидента працювали працівники – іноземці (нерезиденти), то при нарахуванні їм зарплати, ЄСВ не нараховувалось і не утримувалось. При цьому ПДФО і ВЗ оподатковується на загальних підставах, як для звичайних працівників.
Якщо у представництва нерезидента працюють працівники – громадяни України, то при нарахування їм зарплати ЄСВ, ПДФО і ВЗ оподатковується на загальним підставах.
Про це неодноразово писали у своїх листах ПФУ і ДФСУ. Наприклад, останній лист ДФСУ від 16.09.2015р. №19780/6/99-99-17-03-03-15.
Відповідні висновки було зроблено на підставі п. 2 ст. 4 Закону про ЄСВ: до переліку платників ЄСВ до 01.01.2016р. було віднесено працівників, які у розумінні п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464 є застрахованими особами, - це громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 (редакція до 01.01.2016р.). Враховуючи те, що представництво іноземного підприємства, яке розташоване на території України, не було страхувальником стосовно іноземця, у разі нарахування та виплати таким представництвом на території України доходу іноземцю у вигляді заробітної плати, обов'язку щодо нарахування (утримання) ЄСВ у нього не виникало.
Як стало
З 01.01.2016 р. працівників - застрахованих осіб, які були б платниками внесків, вже немає в Законі про ЄСВ, оскільки із ст. 4 Закону про ЄСВ вилучені відповідні норми, зокрема і п. 2.
Роботодавці вже не сплачують утримань по ЄСВ з доходів працівників. Роботодавцями здійснюється нарахування ЄСВ на зарплату, винагороди за договорами ЦПХ, на суми соціальних допомог з тимчасової втрати працездатності та допомоги по вагітності та пологам.
Так, серед переліку платників ЄСВ у ст. 4 Закону про ЄСВ залишені представництва нерезидента, які розташовані на території України. Виникає питання: чи має право таке представництво з січня 2016р. не нараховувати і не сплачувати ЄСВ на доходи, які здійснюють на користь працівників – іноземців?
На думку автора, ні немає такого права. Таке представництво визначено звичайним платником ЄСВ, яке нараховується на базу, визначену ст. 7 Закону про ЄСВ.
Звичайно, в цьому питанні варто дочекатися думки ДФСУ, але щоб не призвести до штрафних санкцій, до отримання офіційних роз’яснень, автор радить здійснювати нарахування та сплату ЄСВ представництвам нерезидентів, які нараховують і виплачують доходи на користь працівників – іноземців.
