ДПС у Житомирській області розповідає, що роботодавець зобов’язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом №1105 (у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; медичне страхування).
Згідно з абзацом сьомим п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Нормами ч. 5 ст. 8 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, є, зокрема, сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошти роботодавця, та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).
Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування єдиного внеску.
