ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері. Неофіційне працевлаштування – одна з найбільших системних проблем ринку праці. І це не лише про порушення законодавства, а і втрачені соціальні гарантії для працівників і нерівні умови для бізнесу.
Чесні трудові відносини, належна сплата податків – питання, які були озвучені в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух під час зустрічі з представниками ресторанного бізнесу.
Найчастіше офіційно працевлаштовують адміністраторів, офіціантів та барменів. Водночас дуже часто непублічний персонал – прибиральники, вантажники чи охоронці – працюють без оформлення або одночасно обслуговують кількох роботодавців.
Ще одна поширена схема – коли офіційно оформлений працівник одночасно виконує роботу для іншого суб’єкта господарювання у тому ж закладі.
Наприклад, офіціант продає алкоголь від імені одного ФОПа, а страви — від імені іншого.
«Ще одна проблема – різниця між офіційною та реальною зарплатою, яка часто пропонується в Інтернеті. Наш моніторинг показав, що фактична зарплата в «конвертах» іноді значно відрізняється від тих, що подають у звітах», – сказала Леся Карнаух.
ДПС проаналізувала пропозиції заробітної плати у сфері схарчування та порівняла їх із фактично задекларованими.
Пропозиції роботодавців за інформацією з відкритих вакансій на сайті work.ua:
- офіціанти: 30 – 50 тис. грн,
- кухарі: 20 – 52 тис. грн,
- сушеф: близько 36,5 тис. грн,
- менеджер ресторану доставки: 33 тис. грн,
- системний адміністратор у мережі ресторанів: 25 – 55 тис. грн
На папері ж показують 13 – 19 тис. грн. Тож питань чимало.
Водночас маємо і позитивну тенденцію завдяки постійній роботі з підприємцями.
За даними ДПС, у грудні 2025 році середня зарплата працівників громадського харчування в Україні складала трохи більше 12 тис. грн, що майже на 3 тисячі більше, ніж у попередньому році. Кількість найманих працівників – 149,9 тисячі осіб, що практично на рівні 2024 року. При цьому сума нарахованого доходу зросла на 300 млн грн і становила 1,9 млрд грн.
«І робота з «детінізації» ринку триває. Бо для держави це – недоотримані податки, які йдуть насамперед на нашу безпеку та оборону. Тому прагнемо, щоб бізнес сам був зацікавлений у виході з «тіні». Бо це насамперед про відповідальність кожного роботодавця, чесну конкуренцію та прозорі умови роботи», – додала Леся Карнаух.
