Інтернет-торгівля нехарчовими товарами за новим Законом №4839: що зміниться у 2026 році, а що – у 2027

1. Що регулює Закон №4839 і навіщо він потрібен?
2. Кого стосується Закон №4839?
3. Які товари підпадають під нагляд при онлайн-продажу?
4. Контроль онлайн-торгівлі буде відбуватись так само, як і офлайн
5. «Відповідальний суб'єкт» — нова роль з 2027 року
6. Які будуть нові обов'язки маркетплейсів і фулфілменту
7. Митниця, нові методи відбору зразків та маркування
8. Нововведення для будівельної продукції
9. Порядок впровадження змін на ринку непродуктових товарів: з травня 2026 року і далі
10. Перевірки онлайн-торгівлі: як це буде по-новому?
11. Що слід зробити малому бізнесу та ФОПам у 2026 році і далі?

3 травня 2026 року набрав чинності Закон №4839. Але його реальний вплив бізнес відчує поетапно. Зараз же можна сказати однозначно:

Увага!

Якщо ви продаєте нехарчові товари — в магазині, онлайн або через маркетплейс — Закон №4839 змінює правила гри для кожного учасника ланцюга постачання, від виробника до кур'єра.

Що регулює Закон №4839 і навіщо він потрібен?

Закон №4839 призначений для удосконалення державного ринкового нагляду і вимагає змін до трьох ключових законів, серед яких:

• «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закон №2736),
• «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (Закон №2735),
• «Про надання будівельної продукції на ринку» (Закон №850).

Мета — гармонізація з Регламентом ЄС 2019/1020 про ринковий нагляд і контроль продукції на єдиному ринку Євросоюзу.

Важливо!

Зазначимо, що цей закон є обов'язковою умовою для підписання Угоди АСАА (так зв. «промисловий безвіз»). Після її укладення українські виробники зможуть постачати продукцію на ринок ЄС за українськими сертифікатами без повторної перевірки у країнах-членах: реальна економія часу та коштів для експортерів.

Держава отримує нові інструменти контролю безпечності товарів, бізнес — нові обов'язки протягом 2026 – 2027 рр. і нові можливості на ринку ЄС у перспективі.

Кого стосується Закон №4839?

Закон охоплює всіх учасників ланцюга постачання нехарчової продукції — від виробника до кінцевого продавця, включно з ФОПами та онлайн-торговцями. І, звісно, контролерів.

З переліком органів державного ринкового нагляду можна ознайомитись на офіційній сторінці Мінекономіки за посиланням.

Якщо ФОП або ЮО торгує через маркетплейс (торгові інтернет-платформи), він вже перебуває у полі дії нових норм — ігнорувати це не варто. Хоча певним чином зміни стосуватимуться не лише сторонніх маркетплейсів, де торговці розміщують свої товари чи продають «чужі», а й торгівлі непродовольчими товарами через власні вебсайти.

Таблиця 1. Що зміниться для кожної ланки торгівлі непродовольчими товарами завдяки Закону №4839

Які товари підпадають під нагляд при онлайн-продажу?

Закон стосується виключно нехарчової продукції. В онлайн-торгівлі під нагляд підпадають: електроніка та побутова техніка (зарядні пристрої, гаджети, освітлення), іграшки та дитячі товари (особливий контроль через ризики для дітей), засоби індивідуального захисту (маски, рукавиці, захисні окуляри), одяг і взуття у частині безпечності та маркування, будівельні та оздоблювальні матеріали, косметика та засоби гігієни у частині технічних регламентів, спортивні товари, меблі. Не підпадають під цей закон: харчові продукти, лікарські засоби, медичні вироби, алкоголь, тютюн, ветеринарні препарати — для них окремі режими контролю.

Особлива увага до продукції підвищеного ризику за переліком КМУ (про що – далі). Першими кандидатами, на думку автора, є електроніка, іграшки та засоби індивідуального захисту — саме для них буде встановлено підвищений ринковий нагляд.

Контроль онлайн-торгівлі буде відбуватись так само, як і офлайн

Раніше перевірка продукції, що реалізується через інтернет, мала суттєві процедурні обмеження. Новий закон їх прибирає, проте водночас встановлює і жорсткі правила контролю за такою діяльністю:

Важливо!

Контроль торгівлі товарів в інтернет-магазинах, на вебсайтах та на маркетплейсах здійснюватиметься за тими ж самими правилами, що й перевірка у «фізичних» магазинах (їх приміщеннях).

Звісно, що перевірки інтернет-торгівлі будуть більш оцифрованими та швидкими.

Зокрема, скасовано вимогу про обов'язкове роз'яснення госпсуб'єкту порядку оскарження рішень перед початком перевірки — перевіряльники зможуть діяти оперативніше.

Втім, конкретні технічні правила таких перевірок оновлюватимуться за потреби відповідно до актів ЄС (в межах функціонування єдиного товарного ринку).

«Відповідальний суб'єкт» — нова роль з 2027 року

Для продукції підвищеної небезпеки (переліку якої ще немає, але його затвердить КМУ!) запроваджується обов'язковий «відповідальний суб'єкт» — резидент України, який юридично відповідає за безпечність товару на ринку.

Ним може бути виробник, імпортер, уповноважений представник або фулфілмент-оператор. Якщо виробник — нерезидент, а імпортера немає (цікава подробиця з натяком на контрабанду), відповідальність переходить на того, хто фактично вводить товар в обіг, тобто на першого продавця.

А якщо того першого продавця і не знайдеш?

Відсутність відповідального суб'єкта для «небезпечної» категорії товарів — це підстава для заборони реалізації продукції та її вилучення з ринку. Саме тому малому бізнесу важливо вже зараз розуміти структуру своїх постачань і заздалегідь визначити, хто братиме на себе цю роль.

Тобто просто ввезти з-за кордону товар без розмитнення, а потім посилатися на те, що перший продавець невідомий, означатиме заборону торгівлі таким товаром.  

Увага!

ФОПи та юрособи – продавці вже у 2027 році будуть зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду інформацію, необхідну для ідентифікації власників вебсайтів, на яких розміщено інформацію, пов’язану з предметом перевірки характеристик продукції (нова ч. 8 ст. 8 Закону №2735).

Які будуть нові обов'язки маркетплейсів і фулфілменту

Онлайн-платформи вперше прямо включені до кола відповідальних суб'єктів — раніше вони фактично були поза межами відповідальності за безпечність товарів, що продаються через них.

Фулфілмент-компанії (ті, які здійснюють зберігання та доставку/перевезення товарів від імені продавця) також можуть нести відповідальність за безпечність товарів. Норми щодо фулфілменту запрацюють орієнтовно з травня 2029 року, але готуватись варто вже зараз!

Митниця, нові методи відбору зразків та маркування

Встановлено нові алгоритми координації між митними органами та органами нагляду при ввезенні нехарчової продукції.

Впроваджено методи неруйнівного контролю при відборі зразків: якщо перевірка не виявила невідповідності — зразок повертається власнику, що зменшує фінансові втрати від перевірок.

Як тільки будуть затверджені технічні регламенти, створені відповідно до європейських стандартів, імпортні товари, які під них підпадають, мають бути промаркіровані спеціальним знаком відповідності. А з травня 2027 року на товарах або в супровідній документації має бути чітко зазначена контактна інформація про відповідального суб'єкта (про якого ми розповіли вище).

Нововведення для будівельної продукції

Встановлено новий порядок електронного обміну розпорядчими документами та інформацією – з використанням ЄДЕССБ або ел.поштою.

Закон №4839 передбачає чітке регулювання дотримання технічних регламентів: продукція, яка була введена в експлуатацію до 31 грудня 2025 року за старим технічним регламентом КМУ, не може бути заборонена чи обмежена на ринку лише через невідповідність Закону №850 — але норма діє лише до 31 грудня 2027 року.

Порядок впровадження змін на ринку непродуктових товарів: з травня 2026 року і далі

Наведемо строки введення в дію змін, внесених Законом №4839, у зручній таблиці 2.

Таблиця 2. Коли запрацюють зміни, внесені Законом №4839

Таке поетапне впровадження — не випадковість. Законодавці свідомо дали бізнесу час на адаптацію: норми, що потребують найбільших організаційних змін, набувають чинності пізніше. Однак чекати до останнього моменту не варто — особливо великим маркетплейсам і фулфілмент-операторам.

Частина ключових підзаконних актів (див. таблицю 3) ще не затверджена. Тому стежте за нашими новинами, ми про появу таких нормативних актів обов’язково повідомимо та проаналізуємо їх за потреби.

Таблиця 3. Що ще потрібно додатково врегулювати

До прийняття цих актів бізнес не матиме повної ясності щодо своїх конкретних зобов'язань. Особливо критичним є перелік небезпечної продукції від КМУ — саме він визначить, хто зобов'язаний призначати відповідального суб'єкта і для яких товарів. Поява цього переліку стане сигналом для перегляду власних бізнес-процесів.

Перевірки онлайн-торгівлі: як це буде по-новому?

Підстави для позапланових перевірок

Загальна система підстав збережена: позапланові перевірки — за зверненнями споживачів, органів влади або якщо під час перевірки виробника доведено провину розповсюджувача.

Що суттєво змінює Закон №4839: госпсуб'єкти зобов'язані надавати на запит органів нагляду інформацію для ідентифікації власників вебсайтів, на яких розміщено інформацію про товар.

Тобто орган може спочатку встановити анонімного онлайн-продавця через запит до платформи — і лише потім ініціювати перевірку. Це суттєво розширює можливості для створення підстав позапланових перевірок.

Важливо!

Здійснення суб'єктом господарювання онлайн-торгівлі саме по собі не є окремою підставою для включення до плану перевірок і не є самостійною підставою для призначення позапланової перевірки.

Однак скарга споживача на товар із маркетплейсу — така сама правова підстава, як і скарга на товар із «фізичного» магазину. Ба більше, адже у житті податківці не проводять опитування серед покупців. А в інтернеті відгуки покупців є на кожній великій інтернет-платформі: як позитивні, так і негативні, часто із подробицями.

Стаття 24-1 Закону №2735: особливості перевірок онлайн

Нова стаття 24-1 Закону №2735 врегульовує особливості перевірок характеристик продукції, що реалізується через онлайн-торгівлю або інші способи дистанційного продажу. Вона набуде чинності з травня 2027 року.

Ключові процедурні особливості, яких не було раніше, наведемо в таблиці 4.

Таблиця 4. Чим відрізнятиметься онлайн-перевірка від звичайної?

Отже, якщо товар виявиться небезпечним або не відповідатиме стандартам, органи нагляду можуть вимагати від платформи видалення вашого оголошення або блокування магазину — ще до того, як ви встигнете оскаржити інші наслідки перевірки.

Якщо онлайн-магазин проігнорує вимогу, тоорган ринкового нагляду (п. 5 ст. 24-1 Закону №2735) вживає заходів до попередження кінцевих користувачів про невідповідність такої продукції, зокрема, за допомогою відповідних інформаційних систем.

Як вони повідомлятимуть покупців, побачимо, але можна здогадуватись, як такі повідомлення вплинуть на обсяг продажів аналогічних товарів (марка, модель тощо) у всіх продавців.

Тому, на нашу думку, маркетплейси мають бути самі зацікавлені у співпраці з органами ринкового нагляду та ретельному відстеженні своїх онлайн-продавців, їх товарів.

Що слід зробити малому бізнесу та ФОПам у 2026 році і далі?

• Перевірте асортимент: яку нехарчову продукцію реалізуєте — після появи переліку КМУ з'ясуйте, чи потрібен для неї «відповідальний суб'єкт» і чи є він у вашому ланцюзі постачання.
• Продаєте через маркетплейс — ознайомтесь із правилами платформи: вона зобов'язана реагувати на вимоги органів нагляду та може заблокувати ваш магазин без попередження.
• Перевірте маркування: з моменту затвердження КМУ певні види товарів мають бути промарковані знаком відповідності технічним регламентам, розробленим на основі актів законодавства ЄС. А з травня 2027 року на продукції або в її документах має бути контактна інформація відповідальної особи — виробника або імпортера. Відсутність цих даних — підстава для претензій.
• Імпортуєте від нерезидента: уточніть, чи є в Україні уповноважений представник виробника. Якщо ні, відповідальною за цей товар особою з травня 2027 року станете саме ви!
• Займаєтесь фулфілментом (відповідальним зберіганням та перевезенням вантажів): починайте формувати внутрішні регламенти щодо визначення відповідальних за товари осіб вже зараз. Інакше такою відповідальною особою можете стати саме ви! Норми набудуть чинності у травні 2029 року, але підготовка займає час.
• Відстежуйте наші новини та сайти контролюючих органів: ключові підзаконні акти (насамперед перелік небезпечної продукції) ще не прийняті — їх поява суттєво змінить картину зобов'язань.