7 вересня 2026 року Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №16051.Ним, серед іншого, пропонується змінити норму про фінмоніторинг PEP (politically exposed persons, тобто політично значущих осіб). Саме через неї Президент не підписав попередню редакцію законопроєкту №15111-д про оподаткування доходів від цифрових платформ.
Чому знадобився законопроєкт №16051?
За словами Ольги Василевської-Смаглюк, потреба в документі №16051 виникла через проблеми з попереднім законопроєктом №15111-д щодо е-платформ. У нього було інтегровано непрофільну норму, яка послаблювала фінмоніторинг: банк міг продовжувати посилений контроль через рік лише за наявності окремо доведеного та документально підтвердженого високого чи неприйнятно високого ризику. Про ситуацію навколо законопроєкту щодо цифрових платформ та непрофільних правок про PEP читайте тут.
Це фактично руйнувало антикорупційний запобіжник і викликало обурення міжнародних партнерів, зокрема Ради ЄС та Єврокомісії, які закликали Президента не підписувати проєкт №15111-д у такій редакції.
Внесений урядовий законопроєкт №16051 виправляє цю колізію та відновлює вимоги, що відповідають міжнародним стандартам.
Ключові зміни та новий алгоритм контролю
Новий проєкт змінює принцип контролю за колишніми PEP: посилений фінмоніторинг після закінчення посади має діяти щонайменше 12 місяців і не припинятися автоматично після спливу цього строку.
Після цього банк повинен провести індивідуальну оцінку ризику. Якщо ризики, властиві PEP, зберігаються, посилений контроль продовжується доти, доки банк не встановить, що таких ризиків більше немає. Оцінку при цьому треба повторювати щонайменше раз на рік.
Така сама логіка пропонується для членів сім'ї та пов'язаних осіб колишнього PEP.
Звертаємо увагу, що законопроєктом №16051 також запропоновано оподатковувати ПДВ 20% покупки на маркетплейсах вартістю до 150 євро. Податок сплачуватиме електронна платформа, а пільгу залишать лише для безоплатних посилок між фізособами до 45 євро.Про це ми розповідали в окремій новині.
