Податкові перевірки перевізників-2026: яку інформацію отримує ДПС від держприкордонників

1. Чому податкові перевірки перевізників вийшли на новий рівень
2. Що саме про перевізника фіксує прикордонна служба
3. Питання перше: хто сидів за кермом
4. Питання друге: хто заробляє на перевезенні
5. Питання третє: скільки насправді заробив перевізник
6. Лист від податкової: що насправді означає запит про пояснення
7. Як перевізнику не потрапити під донарахування
8. Висновок

Автобус із сорока пасажирами проходить пункт пропуску. Для водія це рутина. А для податкової — запис у базі, з якого за кілька місяців може вирости лист із запитанням, чому в декларації перевізника показано доходи лише від вісімнадцяти квитків.

Саме так сьогодні виглядають податкові перевірки перевізників, які працюють на міжнародних маршрутах — і вантажних, і пасажирських. Судячи зі звернень клієнтів, податкова помітно посилила увагу до цієї сфери.

Перевірки були й раніше, але тепер у ДПС є джерело інформації, яке змінює правила гри: дані Державної прикордонної служби.

«Юридична компанія YANKIV» розбирає, що саме бачить податкова, які три питання вона ставить до кожного рейсу і як не перетворити звичайний перетин кордону на донарахування.

Чому податкові перевірки перевізників вийшли на новий рівень

Податкова постійно аналізує інформацію, що накопичується в її базах, і шукає розбіжності. Але власних даних для перевізників завжди бракувало: у декларації видно суму доходу, а скільки рейсів було насправді і хто сидів за кермом — ні.

Тепер ця прогалина закрита. Під час аналізу податківці активно використовують дані інших державних органів і відкриті джерела.

До бази митниці вони мають прямий доступ ще з 90-х років, а віднедавна систематично отримують і відомості Державної прикордонної служби. Простими словами: кожен перетин кордону вантажівкою чи автобусом залишає слід, і цей слід читають не прикордонники, а податкова.

Що саме про перевізника фіксує прикордонна служба

Коли транспортний засіб перетинає кордон, у базі прикордонників осідає значно більше, ніж сам факт виїзду. Для податкової найцінніші кілька позицій, які легко зіставити з власними даними:

• державний номер автомобіля чи автобуса;
• кому належить транспортний засіб, тобто хто є перевізником — юридична особа чи ФОП;
• хто є вантажовідправником, тобто в чиїх інтересах виконується перевезення;
• прізвище, ім’я, по батькові водія за кермом та інші його персональні дані;
• кількість пасажирів у салоні, якщо йдеться про пасажирський рейс.

Це не вичерпний перелік — прикордонна база містить і інші відомості. Але навіть цих п’яти позицій достатньо, щоб податкова поставила перевізнику три незручні запитання. Розберемо кожне з них разом із наслідками.

Питання перше: хто сидів за кермом

Це найпоширеніше порушення з тих, що виявляє податкова. Механізм простий: автомобіль належить перевізнику — юрособі чи ФОП, а за кермом під час перетину кордону конкретна людина, чиї дані зафіксовано. Податкова перевіряє, чи є між водієм і власником транспорту хоч якийсь офіційний зв’язок.

Варіантів такого зв’язку три: водій оформлений як найманий працівник, із ним укладено договір ЦПХ (цивільно-правового характеру), або йому виплачувалися доходи як ФОП. Якщо за всіма трьома пунктами відповідь негативна, перевізник гарантовано отримує лист із проханням пояснити, як за кермом його автомобіля опинилася стороння людина.

Далі логіка передбачувана: спроба нарахувати перевізнику податки із заробітної плати неоформленого працівника. І це не кінець історії.

У податкової налагоджено автообмін інформацією з Державною службою України з питань праці, тож відомості про допуск до роботи неоформленого водія передадуть і туди. Слідом за податківцями прийде Держпраці — уже зі своїми штрафами та адмінштрафами.

Питання друге: хто заробляє на перевезенні

Друге запитання стосується фізичних осіб, які працюють без реєстрації ФОП. Людина регулярно перетинає кордон на власній вантажівці з вантажами для якихось замовників або на власному автобусі чи мікроавтобусі з пасажирами.

Для прикордонної бази це повторювані записи з тими самими номером і прізвищем. Для податкової — ознака систематичної діяльності, з якої хтось отримує дохід.

Перше, що перевірить податкова у вантажному варіанті, — чи подавав замовник Об’єднаний звіт із додатком 4ДФ про виплату цій фізособі доходів за договором ЦПХ.

Простими словами, 4ДФ — це частина звітності, де замовник показує, кому і скільки заплатив. Якщо такого запису немає, висновок напрошується сам: фізособа веде незаконну підприємницьку діяльність і отримує доходи «в чорну».

Запити про пояснення підуть і їй, і замовникам. Для пасажирських перевезень без ФОП логіка та сама.

Наслідки для фізособи, яка возить вантажі чи пасажирів без реєстрації ФОП, можуть бути такими:

• адмінштраф від 16 000 до 34 000 грн із можливою конфіскацією всіх отриманих доходів і транспорту, який використовувався для перевезень;
• нарахування ПДФО за ставкою 18 % і військового збору 5 % на суму отриманих доходів, а також штраф 25 % від суми нарахованих податків.

Зверніть увагу на конфіскацію: це не теоретична загроза. У практиці є випадки, коли суд конфісковував авто, яким перевозили пасажирів. Тобто на кону не лише податки за минулі періоди, а й сам інструмент заробітку.

Питання третє: скільки насправді заробив перевізник

Третє запитання адресоване вже зареєстрованим підприємцям, у яких задекларовані доходи не сходяться з кількістю рейсів. Для вантажних і пасажирських перевезень податкова діє по-різному, тому розглянемо їх окремо.

Вантажні перевезення: коли звіт замовника і декларація ФОП не сходяться

Ситуація дзеркальна до попередньої, тільки перевізник тут — ФОП. Він виконує перевезення для замовників, але ті не показують виплат йому в додатку 4ДФ, а сам ФОП декларує вкрай низькі доходи або взагалі їх відсутність. Прикордонна база при цьому фіксує регулярні рейси з конкретним вантажовідправником.

Запити про пояснення й документи отримають обидві сторони — і ФОП-перевізник, і його замовник. Далі можливі кілька сценаріїв. Найм’якший — донарахування ФОП податків на суму занижених доходів.

Якщо податкова встановить перевищення ліміту доходів, підприємця переведуть на загальну систему заднім числом із нарахуванням 65 % податків і штрафом 25 % від донарахованої суми.

Якщо з’ясується, що оплату брали готівкою, додасться штраф за невикористання РРО чи ПРРО — від 100 % до 150 %. Штрафи чекають і на замовника.

Пасажирські перевезення: арифметика, доступна кожному інспектору

Тут податковій навіть не потрібні дані від замовників. Прикордонна служба фіксує, кому належить автобус і скільки людей у салоні. Далі податківці зіставляють ці дані з інформацією платіжних систем, якщо квитки продавалися онлайн, і з доходами в декларації та обліку перевізника.

Не потрібно бути Піфагором, щоб помножити кількість пасажирів на вартість поїздки, яка є у відкритому доступі, і порівняти результат із задекларованою сумою. Повернімося до прикладу зі вступу: у салоні було 40 людей, а доходи показано від 18 квитків.

Для перевізника це одразу кілька ризиків: донарахування податків на незадекларовані доходи плюс штраф 25 %; скасування реєстрації платником єдиного податку заднім числом, якщо приховані доходи виводять за річний ліміт, — із нарахуванням на всі доходи 65 % податків і того самого штрафу 25 %; і ще штраф від 100 % до 150 % за невидачу квитків.

Лист від податкової: що насправді означає запит про пояснення

У всіх описаних випадках податкова не приходить із перевіркою одразу. Спершу вона надсилає запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо виявлених розбіжностей.

Це не формальність: без такого листа провести перевірку перевізника неможливо. Тому саме відповідь на запит визначає, чи буде взагалі перевірка.

І тут є нюанс, який варто знати кожному перевізнику. У більшості випадків листи податкової не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо змісту таких запитів.

А на запит, складений із порушенням вимог ПКУ, замість пояснень і документів можна надати відписку про його невідповідність кодексу. Така відписка унеможливлює проведення перевірки й нарахування податків чи штрафів.

Що далі? Податкова може надіслати повторний запит, але з великою ймовірністю і він не відповідатиме приписам ПКУ — і на нього теж можна дати відписку. Є й інший реальний сценарій: після першої відписки справу перевізника відкладуть «до нових віників», а потім просто забудуть. Адже у податкової достатньо інших перевізників, які такого опору не чинять.

Як перевізнику не потрапити під донарахування

Відписка — це інструмент захисту, коли лист уже надійшов. Але значно спокійніше працювати так, щоб зіставлення даних не давало розбіжностей узагалі. Єдиний надійний спосіб — дотримуватися законодавства, і для перевізників це зводиться до кількох конкретних речей:

• кожен водій має офіційно оформлений і зрозумілий статус: найманий працівник, договір ЦПХ або надання послуг як ФОП;
• квитки видаються всім пасажирам, включно з тими, кого водії беруть «по дорозі», а доходи від продажу відображаються у звітності;
• платники єдиного податку відстежують річний ліміт доходу й не допускають ситуації, коли виявлена неоприбуткована готівка призведе до його перевищення;
• усі первинні документи оформлені належним чином, щоб у податкової не виникло питань, якщо їх усе ж доведеться надавати.

Кожен пункт закриває одне з трьох запитань податкової. Оформлені водії знімають питання «хто за кермом», видані квитки й коректні документи — питання «скільки заробив», а контроль ліміту не дає одній помилці перерости в скасування єдиного податку заднім числом.

Висновок

Повернімося до автобуса зі вступу. Кожен перетин кордону — це запис, у якому є номер транспорту, його власник, водій, вантажовідправник і кількість людей у салоні. Податкова зіставляє ці записи з власними базами й отримує готовий перелік запитань: чи оформлений водій, чи зареєстрований перевізник, чи задекларовані всі доходи.

Наслідки розбіжностей серйозні — від донарахувань і штрафів до скасування єдиного податку та конфіскації транспорту. Але між виявленою розбіжністю і перевіркою завжди стоїть запит податкової, і саме він у більшості випадків складений із порушенням вимог ПКУ.

Грамотна відписка на такий запит зупиняє процес ще до перевірки. А найкращий захист — коли зіставляти просто нічого: водії оформлені, квитки видані, доходи задекларовані.