Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Кабмін постановою від 22.05.2019 р. №422 затвердив нові критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Такими критеріями є:
- строк провадження діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію;
- кількість порушень вимог законодавства у сфері формування та обігу кредитних історій, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;
- кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері діяльності бюро кредитних історій, проведених щодо суб'єкта господарювання протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абзацами третім, п'ятим, сьомим, дев'ятим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюватиметься з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, за такою шкалою:
- від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
- від 21 до 40 балів — до середнього ступеня ризику;
- від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.
Відповідно планові перевірки у сфері діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію, здійснюватимуться за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена до:
- високого ступеня ризику — не частіше одного разу на два роки;
- середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки;
- незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років.
