• Посилання скопійовано

Як зміни до Кримінального кодексу щодо несплати податків та ЄСВ вплинуть на бізнес?

25 вересня набрав чинності Закон №101-IX, яким збільшено штрафи за ухилення від оподаткування. Водночас збільшується й поріг притягнення до кримінальної відповідальності. Та найприємніше — вилучено ст. 205 ККУ щодо фіктивного підприємництва

Як зміни до Кримінального кодексу щодо несплати податків та ЄСВ вплинуть на бізнес?

Ухилення від сплати податків

Законом України від 18.09.2019 р. №101 посилена відповідальність у вигляді штрафу за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) — ч. 1 та 2 ст. 212 ККУ.

Водночас збільшено поріг притягнення до кримінальної відповідальності. Мінімальна сума несплати податків, зборів для цього не може бути меншою за 2 881 500 грн (сума, визначена у податковому повідомленні-рішенні без врахування фінансових санкцій (штрафу, пені)).

Відтепер умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у значних розмірах карається штрафом від 51 000 до 85 000 грн (раніше — від 17 000 до 34 000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1 ст. 212 ККУ).

Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, — караються штрафом від 85 000 грн до 119 000 грн (раніше — від 34 000 грн до 51 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 2 ст. 212 ККУ).

Нагадаємо, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ПКУ для відповідного року — у 2019 році ця сума ПСП становить 960,50 грн (п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Отже, притягнення до кримінальної відповідальності (примітки до ст. 212 ККУ) буде відбуватись у разі перевищення сум недоплати до бюджету:

1) для кваліфікації за ч. 1 ст. 212 ККУ (у значних розмірах) — від 2 881 500 грн (з 01.01.2019 р — 960 500 грн);

2) для кваліфікації за ч. 2 ст. 212 ККУ (у великих розмірах) — від 4 802 500 грн (з 01.01.2019 р — 2 881 500 грн);

3) для кваліфікації за ч. 3 ст. 212 ККУ (в особливо великих розмірах) — від 6 723 500 грн (з 01.01.2019 р — 4 802 500 грн).

 

Фіктивні операції більше не турбуватимуть бізнес

Це одна з найприємніших новацій Закону №101. Сподіваємося, що терміни «нереальні госпоперації», «фіктивні госпоперації», «госпоперації, які не мали на меті настання реальних наслідків» тощо поступово зникатимуть з актів податкових перевірок. Адже ст. 205 ККУ, яка передбачала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання юросіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, та вилучена з кодексу, вже не буде першопричиною призначення та проведення позапланових перевірок.

Не кажучи вже про те, що основна кількість податкових повідомлень-рішень стосувалася саме порушень вимог податкового законодавства контрагентами, щодо яких відкривалися кримінальні провадження за ст. 205 ККУ або виносилися вироки за нереабілітуючими обставинами.

Усі пам’ятають, що більшість кримінальних проваджень за сукупністю злочинів стосувалися ст. 205 та 212 ККУ. Водночас основне значення все ж таки мала ст. 205 ККУ щодо фіктивного підприємництва, а ст. 212 ККУ йшла додатком — як пособництво в ухиленні від оподаткування.

Та й ВС прямо визнав (постанови ВС від 22.09.2015 р. у справі №810/5645/14 та від 26.01.2016 р. у справі №2а-15327/12/2670), що наявність вироків за ст. 205 ККУ впливала на відсутність права на податковий кредит та витрати за всім ланцюгом постачання без можливості врахування доказів протилежного.

Тому вилучення ст. 205 ККУ має призвести до втрати зацікавлення податкових органів до проведення перевірок усіх контрагентів за ланцюгом постачання та прийняття ППР. Адже надалі за фіктивну діяльність госпсуб’єкта (ознаки наведені у ст. 55-1 ГКУ) існуватиме лише один вид відповідальності — припинення через суд юрособи або припинення діяльності ФОПа, у т. ч. визнання реєстраційних документів недійсними, за позовами органів ДПС (пп. 20.1.37 ПКУ).

***

Читайте також: З 25 вересня запрацюють зміни до Кримінального кодексу щодо несплати податків та ЄСВ 

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»