Закон №440 є великим за обсягом документом — крім МКУ, він вносить зміни до 117 законодавчих актів: кодексів, законів та Декрету КМУ. Але зміни ці в масі своїй технічні, термінологічні. Певною мірою курйозом можна вважати факт, що якщо переважно постанови КМУ, будучи підзаконними актами, приймаються на виконання законів, то Закон №440, навпаки, прийнятий на виконання постанови КМУ, а саме постанови КМУ №1200.
Хоч це і виглядає курйозом, та насправді все відбулося в межах закону. Адже Конституція України в редакції 2014 року (тобто зі змінами, внесеними Законом №742) наділяє Кабмін повноваженнями утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Попри застереження, що така реорганізація має відбуватися «відповідно до закону», у Постанові №1200 немає посилань на жоден закон, яким запущено адміністративну реформу.
А що на приведення законодавства у відповідність до підзаконного акта знадобилося більше року — що ж, це ж лише Верховна Рада може вказувати Кабміну, в який строк він має привести свої постанови у відповідність до новоприйнятих законів, а от Кабмін визначати строки Верховній Раді не може.
Отже, більшість змін, внесених до 117 законодавчих актів, які навіть немає сенсу тут перелічувати, — це заміна застарілих термінів «органи доходів і зборів» на «податкові органи», «митні органи» та «податкові і митні органи» залежно від ситуації. Аналогічним чином актуалізовано й терміни «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику" та "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику".
А що з МКУ?
Зміни до МКУ теж не обмежуються потребами актуалізації законодавства у зв’язку з адміністративною реформою, хоча, звичайно, саме ці зміни є кількісно найчисленнішими. До того ж ці зміни зачеплять не тільки суб’єктів ЗЕД, а й звичайних громадян — які їздять за кордон або замовляють товари в міжнародних інтернет-магазинах.
Розгляньмо найважливіші з цих змін.
Нова редакція ч. 4 ст. 11 МКУ (фактично, це нова частина) встановлює, що не належать до інформації з обмеженим доступом і не можуть становити комерційної таємниці відомості щодо конкретних експортно-імпортних операцій, згоду на оприлюднення яких надано декларантом (крім випадків віднесення таких відомостей до державної таємниці) за формою, визначеною Мінфіном, а також відомості, внесені декларантами до митної декларації відповідно до ч. 8 ст. 257 МКУ, за винятком пп. 2, 4, пп. "б", "в", "д", "є", "з" пп. 5, пп. 6, 7 і 9 ч. 8 зазначеної статті.
Інформація з обмеженим доступом
Відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору.
Відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери.
Відомості про товари:
- звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
- торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
- опис упаковки (кількість, вид);
- фактурна вартість товарів;
- відомості про уповноважені банки декларанта.
Відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати.
Відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови.
Відомості про документи, передбачені ч. 3 ст. 335 МКУ.
А от нова частина 5 ст. 11 МКУ є фактично новою редакцією колишньої частини четвертої. Порівняно з попередньою редакцією в ній конкретизовано, яка інформація не може розголошуватися (див. вище), а також уточнено, що може оприлюднюватися інформація щодо митної вартості товарів. У новому абзаці сказано, що надання та оприлюднення знеособленої інформації здійснюються ДМСУ на безоплатній основі та у формі відкритих даних в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та в порядку, що визначається КМУ.
Змінено вимоги до форми і змісту скарг та інших звернень, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду (ст. 26 МКУ). Уточнено, що скарги та інші звернення громадян розглядаються ДМСУ, митницями та їх посадовими особами відповідно до повноважень, визначених у МКУ та положеннях про відповідний митний орган.
Відповідь за результатами розгляду скарг та інших звернень надається у встановлений законом строк тим митним органом, який отримав ці звернення, за підписом керівника або його заступника.
Якщо питання, порушені в одержаному митним органом зверненні, не входять до його повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається таким митним органом за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється автору звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення митним органом чи посадовою особою, воно в той самий термін повертається автору звернення з відповідними роз’ясненнями.
Новою ст. 31-1 МКУ врегульовано застосування електронних документів та електронного документообігу в митній справі.
Заяви, звернення, запити, скарги, інші документи, подання яких митним органам передбачено МКУ, можуть подаватися митним органам в електронному вигляді.
Рішення та інші документи, передбачені МКУ, які створюються митними органами під час реалізації повноважень, можуть видаватися у вигляді електронних документів відповідно до Закону про електронні документи та електронний документообіг. У випадках, встановлених законодавством з питань митної справи, електронні документи перетворюються у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до них, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Формати та структура зазначених вище документів протоколи обміну даними та інші технічні специфікації визначаються ДМСУ з оприлюдненням на її офіційному веб-сайті.
До уваги поштових операторів — змінено ч. 5 ст. 233, яка регламентує місця проведення операцій з міжнародними поштовими та експрес-відправленнями ((розпакування, перепакування, пред’явлення для огляду, у тому числі при здійсненні заходів офіційного контролю тощо) та їх зберігання до випуску у вільний обіг чи повернення відправникам. Такі операції здійснюються під митним контролем у місцях міжнародного поштового обміну та на центральних (регіональних) сортувальних станціях.
Порядок визначення та обладнання місць міжнародного поштового обміну встановлюється Мінінфраструктури за погодженням Мінфіном.
Порядок визначення та обладнання центральних (регіональних) сортувальних станцій встановлюється Мінфіном.
Внесено уточнення до ст. 247 «Місце і час здійснення митного оформлення». Хоча, як і раніше, митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів протягом робочого часу, встановленого для цих органів, однак у визначених Мінфіном випадках митні формальності, які виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі, здійснюються цілодобово. Крім того, у випадках та в порядку, що визначаються Мінфіном, окремі або всі митні формальності, що підлягають виконанню митними органами, можуть виконуватися посадовими особами іншого митного органу, ніж митний орган, якому пред’явлені товари, ТЗ комерційного призначення, або автоматизованою системою митного оформлення.
Щодо строку митного оформлення в ст. 255 уточнено, що 4 робочі години - це максимальний строк митного оформлення з моменту пред’явлення, а взагалі-то воно має проводитися в найкоротший можливий строк.
Нова ч. 11 ст. 257 зобов’язала ДПСУ безоплатно забезпечувати митні органи кваліфікованими електронними підписами.
Згідно з новими абзацами ч. 1 ст. 452 МКУ Мінфін має доступ на правах користувача до автоматизованих інформаційних і довідкових систем ДМСУ, в яких міститься інформація про товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України. Обробка такої інформації здійснюється Мінфіном із додержанням вимог щодо конфіденційності інформації.
Якщо провадження у справі про порушення митних правил веде інший митний орган, ніж митниця, в зоні якої виявлено таке порушення, протокол, вилучені товари, у т. ч. ТЗ особистого користування, ТЗ комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до такого іншого митного органу (зміна в ч. 11 ст. 494 МКУ).
Повноваження адвоката на участь у справі про порушення митних правил підтверджуються документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, відповідно до Закону про адвокатуру (нова редакція п. 1 ч. 3 статті 500 МКУ).
Викладено в новій редакції статтю 547 «Митний пост». Тепер це не відокремлений, а просто структурний підрозділ митниці. Зони діяльності митних постів визначаються положеннями про ці пости. Керівники митних постів призначаються на посади і звільняються з посад керівником ДМСУ, в порядку, визначеному законодавством.
З ч. 2 ст. 557, де говориться, що у межах пунктів пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення органи доходів і зборів (так! у всьому тексті словосполучення «органи доходів і зборів» замінено на «митні органи», іноді на «податкові та митні органи», а тут залишилося формулювання з попередньої редакції) як балансоутримувачі земельних ділянок, нерухомого майна та службових приміщень можуть надавати у тимчасове користування відповідні приміщення та земельні ділянки для службових потреб підприємствам, діяльність яких пов’язана із забезпеченням функціонування пунктів пропуску, та підприємствам сфери обслуговування відповідно до закону зникло слово «безоплатно». На яких засадах визначатиметься розмір оплати за ці приміщення та ділянки, змінами не конкретизовано.
Внесено зміни й до ст. 320 МКУ. Так, управляти ризиками декларантів тепер буде Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР). Її дані відтепер є першочерговими для визначення форм та обсягу митного контролю. Як відомо, вона дозволяє враховувати при оцінці ризику попередню поведінку суб’єкта ЗЕД. У базі даних накопичуються так званні позитивні та негативні історії декларанта - це стосується й поданих МД, і результатів контролю вказаних у них даних, відбір проб/зразків тощо.
Закони на кшталт вищерозглянутого викликають дивне почуття, що під лавиною дрібних, несуттєвих, технічних, термінологічних і просто косметичних змін може бути заховано щось суттєве. Вище ми намагалися розглянути всі більш-менш суттєві зміни, однак не можна виключати, що щось та й зуміло висковзнути з-під нашої уваги.
Особливий статус митниці та податкової
Зі 117 законодавчих актів, до яких вносить зміни Закон №440, крім Закону про ЄСВ, на увагу заслуговує Закон №3166. Зміни до статті 21 «Територіальні органи центрального органу виконавчої влади» цього закону виводять з-під її дії територіальні органи ДПС та ДМС. Їх статус, порядок утворення тощо надалі визначається новою статтею 21-1 «Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику». На відміну від територіальних органів інших центральних органів виконавчої влади, територіальні органи податкової та митниці втрачають статус юросіб і стають відокремленими підрозділами.
Положення про територіальні органи ДПС і ДМС затверджуються керівником відповідного центрального органу не одноосібно, як за п. 3 ст. 21, а за погодженням з відповідним міністром (тобто міністром фінансів). Так само за погодженням з міністром керівники ДПС і ДМС приймають рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію таких відокремлених територіальних підрозділів.
Зверніть увагу! Втрата територіальними органами ДМС статусу юросіб тягне за собою зміну реквізитів рахунків на сплату митних платежів та реквізитів митних декларацій. Однак Закон №440 нічого не говорить про те, з якого моменту відбудеться ця організація та, відповідно, зміни в реквізитах. Тому суб’єктам ЗЕД слід уважно стежити за повідомленнями ДМС. Таким чином, у структурі податкових і митних органів, на відміну від інших центральних органи виконавчої влади, створюється явна «владна вертикаль».
***
Читайте також:
