Судова влада України розповідає, що у главі 18 Кримінального процесуального кодексу України вказано про види запобіжних заходів, одним із яких є особиста порука. Відповідно до ст. 180 КПКУ особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 вказаного Кодексу і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Поручителю роз’яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов’язань та порядок реалізації такого права.
Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов’язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.
У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
- у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання, – від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, – від п’яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, – від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, – від двадцяти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням зобов’язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, – прокурор.
Варто також зазначити, що застосування запобіжних заходів пов’язане із необхідністю запобігти ризикам, отже, якщо немає вагомих підстав вважати, що ризики існують, запобіжний захід не може бути застосовано.