"Судова влада України" розповідає, що КАС ВС розглянув справу про визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень, який не здійснює належних дій щодо примусового виконання рішення.
Спірне питання – правомірність не накладення штрафу на управлінням ПФУ у зв'язку з невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.
Суд зауважив, що відповідно до норм Закону України від 22.12.2018 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII) накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Відповідно до п. 10 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 №649, виділення коштів для виплати здійснюється ПФУ в межах наявних бюджетних призначень фонду на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Отже, КАС ВС дійшов висновку про те, що виплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення ПФУ коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів боржнику не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин, а відтак, невиплата позивачу боржником у виконавчому провадженні виплат пенсії на виконання рішення суду у даній справі зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов`язків, а сталася з незалежних від боржника причин (за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів), які є поважними в розумінні ст. 63 та 75 Закону №1404-VIII.
Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на наведене, КАС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що у державного виконавця відсутні підстави для вирішення питання щодо накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення суду, відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII.
Постанова Верховного Суду від 13.11.2025 у справі №260/9788/23.