Верховний Суд повідомляє, що питання відстрочення (розстрочення) виконання рішення після видачі наказу на примусове виконання вирішується в межах правового режиму примусового виконання, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", а відповідні процесуальні повноваження реалізуються господарським судом, який розглядав таке провадження як суд першої інстанції та видав виконавчий документ.
Видача наказу на примусове виконання рішення третейського суду означає, що питання відстрочення виконання вирішується компетентним господарським судом як судом першої інстанції у відповідному провадженні, а не третейським судом, повноваження складу якого щодо розгляду конкретної справи припинилися.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
У цій справі апеляційний господарський суд як суд першої інстанції видав наказ на примусове виконання рішення третейського суду про стягнення з відповідача на користь позивача коштів. Згодом цей самий суд задовольнив заяву відповідача про відстрочення виконання рішення третейського суду.
КГС ВС залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відстрочення виконання рішення третейського суду і визнав безпідставними доводи позивача про відсутність у господарського суду повноважень щодо відстрочення виконання рішення та необхідності звернення для вирішення цього питання до третейського суду.
Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України "Про третейські суди" повноваження складу третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття ним рішення в конкретній справі. Поновлення повноважень складу третейського суду передбачено ч. 3 цієї статті лише у випадках, визначених ст. 47 – 49 вказаного Закону.
З огляду на положення ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 331 ГПК України питання щодо відстрочення виконання рішення третейського суду, щодо якого видано наказ на примусове виконання, має вирішувати апеляційний господарський суд, який вирішив питання щодо видання такого наказу як суд першої інстанції.
Постанова КГС ВС від 5 березня 2026 року у справі №873/116/25 (873/122/25).
