Антимонопольний комітет України при вирішенні питання про відмову в розгляді заяви щодо порушення ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" зобов'язаний перевірити наявність саме ознак об'єктивної сторони правопорушення, а не встановлювати факт його вчинення по суті. Невиконання цього обов'язку, зокрема через формальний або неповний розгляд заяви, є підставою для скасування відповідного рішення Комітету.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Товариство позивача є виробником напівфабрикатів під торговельною маркою "Ролліні" (з 2017 року). Фізична особа є власником торговельної марки і промислового зразка на відповідні напівфабрикати, а ТОВ отримало виключні ліцензії на їх використання. У 2024 році виявлено, що два інших підприємства продають подібну продукцію зі схожим позначенням і подали заявки на реєстрацію за аналогічними класами торговельних марок МКТП, що й "Ролліні".
ТОВ звернулося до Антимонопольного комітету України (АМК) зі скаргою на недобросовісну конкуренцію, але розпорядженням АМК відмовлено в розгляді заяви, оскільки зовнішній вигляд виробу не визнано позначенням, використання спірного знака не доведено, ознак порушення не встановлено. Надалі фізична особа і ТОВ звернулися з позовом до АМК про скасування зазначеного розпорядження АМК та зобов'язання розглянути заяву.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив. Суди попередніх інстанцій встановили, що АМК не дослідив повно і всебічно факти, зокрема першість використання торговельної марки і форми виробу ТОВ; можливе змішування господарської діяльності через схожість продукції; подані заявки третіх осіб на ті ж класи МКТП, що й "Ролліні"; дистриб'юторські договори, що підтверджують комерційне використання спірної форми.
КГС ВС, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій, зазначив, що на стадії вирішення питання про відкриття справи АМК має встановлювати наявність ознак порушення, а не доводити факт правопорушення по суті. Водночас відмова в розгляді справи повинна бути належно вмотивованою та базуватися на повному дослідженні обставин, викладених у заяві.
Суд підкреслив, що АМК зобов'язаний надати вичерпну та обґрунтовану оцінку всім доводам заявника; формальний підхід до аналізу доказів є неприпустимим; відсутність належного дослідження обставин (зокрема щодо використання позначень і схожості продукції) свідчить про порушення вимог законодавства; суди не втручаються у дискрецію АМК, але перевіряють законність її реалізації.
КГС ВС зауважив, що оспорюване розпорядження АМК не відповідало критеріям обґрунтованості та повноти, а тому правомірно було скасоване з обов'язком повторного розгляду заяви.
Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що неналежна мотивація та неповне з'ясування обставин при відмові у відкритті справи про недобросовісну конкуренцію є самостійною підставою для скасування відповідного рішення АМК.
Постанова КГС ВС від 19 березня 2026 року у справі №910/980/25.
