«Судово-юридична газета» розповідає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі №759/8676/19 роз’яснив особливості захисту прав одного з подружжя у спорах щодо корпоративних прав, набуті під час шлюбу. КЦС дійшов висновку, що у таких правовідносинах належним способом захисту є вимога про виплату половини вартості частки учасника товариства, а не вимога про визнання права власності на частину корпоративних прав.
При цьому Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу позивачки та змінив мотивувальні частини рішень попередніх інстанцій. Суд зазначив, що відмова у позові є правильною, однак не з тих підстав, на які посилалися суди першої та апеляційної інстанцій.
Обставини справи
Жінка звернулася до суду з вимогою поділити майно подружжя, вважаючи, що корпоративні права, набуті її чоловіком під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
Вона просила визнати недійсним договір відчуження корпоративних прав, скасувати відповідні реєстраційні дії та визнати за кожним із подружжя право власності на половину спірної частки.
Справу неодноразово розглядали суди різних інстанцій. Частину вимог щодо договору та реєстраційних дій було виведено за межі цього провадження, а під час нового розгляду предметом спору залишився поділ майна подружжя.
Що вирішили суди нижчих інстанцій
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
Суди виходили з того, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя і тому не може бути поділена шляхом визнання за кожним із подружжя права власності на відповідну частину корпоративних прав.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився з результатом розгляду справи, однак не погодився з мотивами, покладеними в основу рішень попередніх інстанцій.
КЦС нагадав, що майно, набуте під час шлюбу, презюмується спільною сумісною власністю подружжя. Водночас у разі внесення одним із подружжя спільних коштів до статутного капіталу товариства власником цих коштів стає саме товариство, а особа, яка здійснила внесок, набуває корпоративні права учасника товариства.
За висновком Верховного Суду, другий із подружжя у такій ситуації не набуває права власності на частину корпоративної частки. Натомість для захисту свого майнового інтересу він має право вимагати виплати половини вартості частки, яка належить іншому з подружжя.
Суд також підтвердив правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 10.04.2024 року у справі №760/20948/16-ц. Відповідно до цього підходу, під час вирішення таких спорів діє презумпція, що вартість частки відповідає розміру внеску до статутного капіталу, якщо сторона не доведе, що її вартість згодом змінилася.
Верховний Суд наголосив, що позивачка просила визнати за нею право власності на частину корпоративної частки та фактично поділити цю частку між подружжям.
Водночас вона не заявляла вимоги про виплату половини вартості частки, яка належала її чоловікові.
Тому КЦС дійшов висновку, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту свого права. Саме ця обставина стала підставою для відмови у позові. При цьому Верховний Суд не встановлював відсутності у позивачки майнового інтересу щодо активів, набуті під час шлюбу, а лише констатував, що заявлені нею вимоги не відповідають належному способу судового захисту.
