Вимушене переселення, пережиті обстріли, загибель близьких, погіршення здоров’я та втрата звичного способу життя можуть стати підставою для звернення до суду. У 2026 році українські суди продовжують розглядати позови до Росії. В одних випадках позивачам присуджують мільйон гривень, в інших – зменшують заявлену суму в кілька разів.
Водночас отримати позитивне рішення ще не означає фактично отримати гроші. Постраждалі також можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для України. «Судово-юридична газета» розповіла, що показує судова практика та чим відрізняються український суд, Реєстр збитків і Європейський суд з прав людини.
За моральну шкоду через війну можна отримати мільйони: що вирішив Верховний Суд
Показовою є справа №363/3336/24, яку Верховний Суд розглянув 1 вересня 2026 року. Чоловік вимагав від Росії 11 млн грн моральної та 1 млн грн майнової шкоди. Ще у 2014 році через проблеми з водопостачанням, відсутність електроенергії та опалення він був змушений залишити Родинське Донецької області та переїхати до Вишгорода.
Після початку повномасштабного вторгнення чоловік із родиною опинився в окупованих Козаровичах, де вони ховалися в підвалі. 6 березня 2022 року сім’я евакуювалася спочатку до Лютежа, а потім до Івано-Франківської області. Вишгородський районний суд присудив позивачу 5 млн грн моральної шкоди, але відмовив у стягненні 1 млн грн майнової шкоди через недостатність доказів конкретних витрат.
Апеляційний суд залишив рішення без змін, а Верховний Суд 1 вересня 2026 року відхилив касаційну скаргу. Верховний Суд наголосив: відсутність висновку психолога або психіатра сама по собі не є підставою для відмови у компенсації моральної шкоди.
Також суд пояснив, що майнові збитки можна підтверджувати не лише чеками та квитанціями, а й іншими належними доказами: банківськими операціями, договорами оренди, відомостями про маршрути евакуації, цінами та показаннями свідків. Однак докази мають дозволяти встановити реальний розмір втрат.
Фіксованої суми компенсації за вимушене переселення чи пережиті страждання закон не встановлює. Кожну справу суд оцінює індивідуально.
За участь у бойових діях і загибель брата присудили 1 млн грн
У справі №572/3018/26 Сарненський районний суд Рівненської області 1 жовтня 2026 року розглянув позов військовослужбовця до Російської Федерації. Чоловік вимагав 1 млн грн моральної шкоди. Він брав безпосередню участь у бойових діях, був свідком загибелі та поранення побратимів і мирних жителів, постійно перебував під загрозою смерті.
Крім того, його рідний брат, також військовослужбовець, загинув під час бою поблизу Куп’янська. Позивач повідомляв про порушення сну, дратівливість і негативні спогади після пережитого. Суд задовольнив позов повністю таприсудив 1 млн грн.
Врахували участь у бойових діях, психологічні наслідки пережитого та втрату близької людини.
За вимоги у 5 млн грн суд присудив 300 тисяч
Інший приклад – справа №711/1833/26, яку 1 червня 2026 року розглянув Придніпровський районний суд Черкас. Позивачка вимагала від Росії 5 млн грн моральної шкоди. Через окупацію села Новоянисоль Маріупольського району вона пережила обстріли, перебування в підвалі, погрози російських військових і вимушену евакуацію. Родина втратила можливість користуватися будинком, земельними ділянками загальною площею 19,62 га, технікою та господарством.
Суд також дослідив медичні документи щодо стану здоров’я жінки та її дитини. Однак замість заявлених 5 млн грн суд присудив 300 тис. грн. Серед іншого, він звернув увагу, що позивачка не навела конкретного розрахунку, який пояснював би визначення моральної шкоди саме в такому розмірі.
Ця справа показує, що навіть значні переживання та втрата звичного життя не звільняють позивача від необхідності обґрунтувати суму компенсації.
Які докази потрібні для компенсації
Право на відшкодування моральної шкоди передбачене ст. 23 та 1167 ЦКУ. Майнові збитки відшкодовуються, зокрема, відповідно до ст. 22 та 1166 ЦКУ. Залежно від обставин справи позивачеві можуть знадобитися:
- документи про вимушене переселення та статус ВПО;
- свідоцтва про смерть близьких;
- документи про участь у бойових діях, поранення;
- медичні довідки та документи про лікування;
- підтвердження права власності на зруйноване майно;
- договори оренди, банківські виписки, чеки та квитанції;
- фотографії, відео, листування та свідчення очевидців.
Важливо розмежовувати моральну та майнову шкоду: для першої потрібно обґрунтувати страждання та їхній зв’язок із війною, для другої – довести факт і розмір конкретних втрат.
Реєстр збитків: як подати заяву
Станом на листопад 2026 року міжнародний Реєстр збитків для України відкрив усі 43 категорії заяв: 21 для фізичних осіб, 11 для юридичних осіб та 11 для держави. Серед категорій для громадян:
- A1.1 – вимушене внутрішнє переміщення;
- A2.1 – смерть близького члена сім’ї;
- A2.3 – серйозні тілесні ушкодження;
- A2.10 – інші визначені порушення міжнародного права;
- A3.1 – пошкодження або знищення житлової нерухомості;
- A3.3 – втрата житла або місця проживання.
Заяви подаються через портал «Дія». Потрібно авторизуватися, обрати відповідну категорію, описати обставини та додати докази.
Важливо: Реєстр не призначає та не виплачує компенсації. Він приймає, перевіряє і фіксує заяви для наступних етапів міжнародного механізму.
Хто виплачуватиме компенсації
Міжнародний механізм передбачає три складові:
- Реєстр збитків – фіксує заяви та докази.
- Міжнародна компенсаційна комісія – має розглядати вимоги по суті та визначати розмір відшкодування.
- Компенсаційний фонд – має забезпечити майбутні виплати.
Станом на листопад 2026 року Реєстр уже працює, але повноцінна система розгляду вимог і виплат ще формується. Тому подання заяви не означає, що людина автоматично отримає гроші.
Чи можна звернутися до ЄСПЛ проти Росії
Росія перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини 16 вересня 2022 року. Водночас Європейський суд з прав людини зберіг юрисдикцію щодо можливих порушень Конвенції, вчинених Росією до цієї дати. Отже, ЄСПЛ може розглядати відповідні заяви щодо подій до 16 вересня 2022 року, але не має юрисдикції щодо нових порушень після цієї дати.
Для звернення також потрібно враховувати вимогу про вичерпання ефективних національних засобів юридичного захисту та чотиримісячний строк подання заяви після остаточного національного рішення. Тому ЄСПЛ не є універсальним способом отримати компенсацію за всі наслідки повномасштабного вторгнення.
Куди звертатися постраждалим від війни
Український суд може присудити компенсацію моральної та майнової шкоди. Реєстр збитків фіксує вимоги для майбутнього міжнародного механізму. ЄСПЛ розглядає порушення Конвенції в межах своєї часової юрисдикції щодо Росії.
Постраждалі можуть скористатися українським судовим захистом і подати заяву до Реєстру, якщо їхні обставини відповідають умовам відповідних процедур.
Судова практика 2026 року показує, що розмір компенсації залежить від конкретних обставин: у розглянутих справах суди присуджували 5 млн грн, 1 млн грн і 300 тис. грн. Однак позитивне судове рішення ще не гарантує фактичного надходження коштів, а внесення заяви до Реєстру не означає призначення виплати.
Тому постраждалим важливо вже зараз збирати та зберігати документи про втрату житла, евакуацію, медичні наслідки війни, загибель близьких та інші збитки. Саме належні докази можуть стати основою для майбутнього відшкодування.
