Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Правовий статус підприємця дозволяє розпоряджатися власним майном фізособи. Проте, коли йдеться про розпорядження безготівковими коштами, скажімо, у разі оплати послуг чи придбання товарів через мережі магазинів (наприклад, мобільні телефони, інша техніка і товари) з підприємницьких рахунків, викликає чимало запитань. Одне з них — чи можна вважати підприємця у такому випадку споживачем товарів, послуг у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» (далі — Закон №1023)?
Адже, згідно з п. 22 ст. 1 Закону №1023, споживачем є фізособа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував придбаний чи замовлений товар у підприємницькій діяльності, або як найманий працівник, то на його відносини з продавцем Закон №1023 не поширюється.
При цьому Закон №1023 не містить критеріїв розмежування використання товару для особистих потреб із використанням його у підприємницькій діяльності чи виконання обов'язків найманого працівника. Непоодинокими є випадки, коли суб'єкт підприємницької діяльності придбавав товар із метою використання у майбутньому в підприємницькій діяльності, але через певні обставини фактично використовував для власних побутових потреб або навпаки.
ВСУ, узагальнюючи судову практику з розгляду справ про захист справ споживачів, зазначає, що, наприклад, адвокатська діяльність не є підприємницькою, а визнається незалежною професійною діяльністю, тому до таких відносини можна застосувати положення Закону №1023.
Щодо відносин придбання нерухомості між юрособами та фізособами, то ВСУ звертає увагу: норми Закону №1023 не поширюються на операцію, за якою юридична особа відчужує фізичній особі належне їй на праві власності нежитлове приміщення чи будь-яке інше майно, яке було у її володінні та користуванні. ВСУ вважає, що у такій операції юрособа не належить до виробників та продавців товарів, виконавців робіт і надавачів послуг, на відносини з якими поширюється дія Закону №1023.
