ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві роз'яснила, що відповідно до ст. 79 ЦПКУ судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10, судові витрати — це передбачені законом витрати (кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з ії розглядом та вирішенням, а у випадках іх звільнення від сплати — це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно Цивільним процесуальним кодексом. Зазначені витрати не є збитками в розумінні ст. 22 ЦКУ, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки (п. 2 постанови №10).
При цьому пп. 1 ст. 88 ЦПКУ визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів іх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), ії континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, згідно з пп. 163.1.1 ПКУ якого об'єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо у вигляді, зокрема, суми грошового відшкодування будь-яких витрат, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17). Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).
Отже, якщо за рішенням суду платнику податку — фізичній особі відшкодовуються юридичною особою за рахунок власних коштів документально підтверджені судові витрати, то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18%.
Від редакції: Серед доходів, які не підлягають оподаткуванню ПДФО (ст. 165 ПКУ), відсутний такий вид доходів, як судові витрати.
Для оподаткування ПДФО додаткового блага потрібно спочатку розрахувати базу оподаткування із застосуванням натурального коефіцієнта.
З 2016 року застосовується єдина ставка ПДФО у розмірі 18%. Тож незалежно від вартості додаткового блага потрібно застосовувати для обчислення бази оподаткування ПДФО єдиний натуральний коефіцієнт (К = 100 : (100 - 18)).
Із визначеної бази оподаткування потрібно утримати ПДФО за ставкою 18%.
Оскільки судові витрати підлягають оподаткуванню ПДФО, відповідно такі витрати будуть підлягати оподаткуванню військовим збором.