Набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства (КУПБ) багато хто називає великим проривом у піднятті нашої країни в рейтингу Doing Business. Натомість судді, особливо ті, які спеціалізуються на врегулюванні питань неплатоспроможності, й арбітражні керуючі, яким доведеться об’єднуватися в єдину саморегулівну організацію, демонструють досить стриману реакцію, вже називаючи проблеми, що чекають на них найближчим часом.
Зокрема, на своїй сторінці у Фейсбук суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Сергій Жуков сформулював п’ять найбільших, на його погляд, проблем КУПБ:
- Нечіткі критерії для відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб. Немає обмежень, які були раніше, водночас з’являється можливість зловживань для створення «штучних» проваджень.
- Нечіткі критерії відкриття проваджень у справі про неплатоспроможність фізособи (необхідно застосування всіх підстав ст. 115 КУПБ або однієї). Всі процедури щодо неплатоспроможності фізичних осіб є новими.
- Усі спори за участю боржника розглядаються у межах справи про банкрутство ст. 7 КУПБ (можливі проблеми з передачею позовних проваджень та розглядом справ суддями, які не мають відповідної спеціалізації).
- Не зрозуміло, як будуть призначатися судом розпорядники майна та оприлюднюватися відомості про справу про банкрутство (неплатоспроможність) до початку функціонування ЄСІТС (ця ситуація не врегульована).
- Процедура банкрутства може відкриватися щодо будь-якої юридичної особи, окрім банків та казенних підприємств. Так, це можуть бути, наприклад, і бюджетні установи, і громадські організації, і політичні партії та інші юрособи.
Суддя касаційної інстанції погоджується, що Кодекс України з процедур банкрутства дозволяє скоротити та спростити процедуру банкрутства, що робить її менш зарегульованою. Але водночас, вважає Сергій Жуков, це стане певним тестом на зловживання своїми правами з боку учасників провадження у справах про банкрутство.
Іронічно оцінив новий кодекс народний депутат («Слуга народу»), член робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства при Міністерстві юстиції України Тарас Тарасенко:
«Сьогодні о 00:00 наступить 21.10.2019 року і Карета обіцянок про прогресивний Кодекс перетвориться на гарбуз дивовижних вражень від його застосування; Коні Дуінбізнес в мишей реальної статистики; Кучер банкрутства фізичних осіб в щура тотальної непідготовленості до цих процедур і як завжди норм запрацює тільки коштовний черевичок – ПРОЗОРО, що свідчить про ефективність його менеджмента. Проте ця Казка все таки закінчилась добре і маємо надію, що наша Попелюшка (Країна) витримає і це випробування», – пише він у себе на сторінці.
Депутата дивує, що вже більше року ніхто з тих, хто був причетний до створення кодексу, не зареєстрував жодного законопроекту на усунення прогалин, про які було відомо від самого початку. Але найбільше його хвилює створення єдиної СРО арбітражних керуючих, вибір голови та членів Ради СРО, а також можливих членів дисциплінарної та кваліфікаційної комісії.
Він наводить перелік можливих кандидатів і хоче почути, як вони бачать себе в СРО, чи готові працювати на громадських засадах та дійсно відстоювати інтереси арбітражних керуючих.
Парламентарій також планує внести зміни в Кодекс по СРО щодо збільшення її прав: адвокація за бажанням арбітражного керуючого в дисциплінарній комісії, професійна підготовка АК, прийняття Кодексу етики – еталону діяльності та поведінки АК.
Після створення СРО він має намір лобіювати підписання між Міністерством юстиції України і СРО меморандуму щодо передачі повноважень, з визначенням умов та строків його реалізації.
У те, що місія зі створення СРО буде непростою – вірить і сам Тарас Тарасенко, завершуючи свій пост словами: «Фанатам серіалу «Гра престолів» – завтра починається 10-й сезон «СРО. З’їзд арбітражних».
