Коментар до постанови ВС від 30.09.2020 р., справа №815/2707/18
Знайома ситуація з життя
Фізособа придбала взуття у павільйоні на ринку. Документ на оплату не надавався. В січні 2018 року покупець вперше взув черевики та виявив їх недоліки (передня частина промокає). Покупець відразу ж повідомив продавця на Viber та там же отримав відповідь-пораду: в таку погоду необхідно обробляти шкіру, на взутті немає візуального браку, розклейок, розривів підошви. Пара не підлягає обміну.
Покупець нагадав продавцю, що той не попередив його, що дана модель промокає. Вказану обставину покупець розцінює як факт того, що продавець його обдурив і приховав від покупця серйозні та істотні недоліки і обмеження з експлуатації цих черевиків.
Не отримавши відповідної реакції продавця на претензію щодо якості товару, покупець звернувся до Держпродспоживслужби з письмовою скаргою. Причому у ній покупець детально описав саму покупку, вказав на претензії до продавця та його відмову повернути кошти або замінити взуття на іншу пару, вказав адресу павільйона, ім’я продавця та його номер мобільного (Viber).
Які права має покупець за законом?
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків (термін – п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про захист прав споживачів), які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
- розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
- заміну товару на такий же товар або на аналогічний з наявних у продавця (виробника).
Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції (ч. 2 ст. 7 Закону про захист прав споживачів).
Втім, на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється постановою КМУ від 19.03.1994 р. №172.
Додатком №1 до постанови №172 встановлено перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону.
Наприклад, для взуття такий строк становить:
- зимовий асортимент – з 15 листопада по 15 березня;
- весняно-осінній асортименту– з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада;
- літній асортимент – з 15 травня по 15 вересня.
Як відреагувала на скаргу Держпродспоживслужба?
Покупець звертався до Держпродспоживслужби двічі. І двічі не отримав бажаного результату!
На перше звернення покупця листом від 01.02.2018 р. №772/05/18 ГУ Держпродспоживслужба області повідомила, що:
- факти, викладені у зверненні, свідчать про можливі порушення вимог законодавства суб`єктом господарювання та є підставою для проведення позапланового заходу. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проводиться на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав за погодженням Державної регуляторної служби;
- у зверненні відсутня інформація про найменування госпсуб`єкта та документи, які підтверджують порушення. Тому неможливо направити запит до Державної регуляторної служби для отримання погодження на проведення позапланового заходу.
Для проведення заходів державного нагляду (контролю) покупцю рекомендовано повторно звернутися до ГУ Держпродспоживслужби області та:
- зазначити повне найменування госпсуб`єкта,
- додати копії документів, які підтверджують обґрунтованість викладених обставин, зокрема, копію письмового звернення до продавця, копію відповіді госпсуб`єкта (за наявності), фотофіксацію маркування тощо.
Заявою від 07.02.2018 р. покупець повторно звернувся до ГУ Держпродспоживслужби області. У повторній заяві покупець просив:
- захистити його права, як покупця (в тому числі і в судовому порядку у разі необхідності),
- посприяти у встановленні реквізитів продавця, яких недостатньо,
- провести перевірку та надати правову оцінку дій і бездіяльності продавця та повідомити про результати перевірки у найкоротші терміни.
До заяви додав фото товару зі сайту продавця та фото фактично придбаного товару і упаковки.
На повторне звернення ГУ Держпродспоживслужби області листом від 19.02.2018 р. повідомила покупця, що зазначена у зверненні інформація не надає можливості ідентифікувати власника інтернет-магазину по імені продавця як госпсуб`єкта за допомогою довідкового ресурсу Мін'юсту «Безкоштовний запит» (йдеться про ЄДР за посиланням). Також відсутня інформація про повне найменування госпсуб`єкта та документи, які підтверджують порушення. Тому ГУ Держпродспоживслужби області позбавлене можливості направити запит до Державної регуляторної служби для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Проте покупець не заспокоївся і подав скаргу до Держпродспоживслужби України, тобто до центрального органу. Але Держспоживслужба України знову повідомила, що у зверненні відсутня інформація про найменування госпсуб`єкта, інформація про місцезнаходження тощо. Тож, і це не призвело до належної перевірки продавця.
І тоді покупець звернувся до суду. Та не абияк!
Покупець вимагає моральної шкоди у 200 тис. грн
У своєму судовому позові покупець просив:
- зобов'язати Держпродспоживслужбу провести перевірку вказаного продавця щодо дотримання чинних норм законодавства,
- вжити необхідних заходів до продавця з обміну товару на якісний аналог або повернення коштів,
- стягнути з Держпродспоживслужби завдану моральну шкоду в сумі аж 200 тис грн.
Покупець вважає, що своїми діями Держпродспоживслужба завдала моральної шкоди. А саме протягом двох років покупець зазнав тортур та переживань, знущань і принижень з її боку, втрати здоров`я (переведення з ІІ групи інвалідності по зору на ІІ групу інвалідності по зору та неврології безстроково), витратив час, нерви на отримання доказів.
Держпродспоживслужба зі своєї сторони не погодилась з претензіями покупця та посилалася на те, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Що вирішив суд?
На відміну від Держпродспоживслужби, суд не побачив, в чому полягає необґрунтованість заяв покупця, зміст та вимоги яких сприймаються судом як цілком зрозумілі та конкретні.
Тож відмова від проведення позапланового заходу за зверненням фізособи є протиправною. З цим погодився й Верховний Суд. Тобто за першою вимогою покупець виграв.
Друга вимога – це вже справа техніки, тобто якщо перевірка все ж таки буде, простежити за тим, щоб права покупця були захищені, має Держпродспоживслужба.
А ось щодо третьої вимоги – відшкодування моральної шкоди, то перша та апеляційна інстанція відмовили, а Верховний Суд звернув увагу на таке.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 200 000 гривень покупець пов`язував з протиправністю не вчинення жодних належних дій за його зверненням, за яким рішення про вжиття чи, навіть, невжиття заходів з проведення державного нагляду (контролю) не було прийнято. Двічі звернення поверталось від Держпродспоживслужби. Крім того, тривала боротьба за свої законні права як споживача якісних послуг виснажує його, завдає душевних страждань, що викликало у нього знервованість, дискомфорт, почуття безперспективності витрачених зусиль і часу, зневіру в законності дій відповідача, який є державним органом. Покупець залишився без взуття взимку, позаяк придбав неякісне. При цьому пенсія є єдиним його джерелом доходу.
ВС все ж вважає, що з урахуванням вразливого стану покупця як інваліда, негативні емоції, викликані протиправними діями Держпродспоживслужби, досягли рівня страждання (у розумінні (ст. 23 ЦКУ), а отже моральну шкоду було завдано).
Втім, Держпродспоживслужба все ж таки спромоглась вчинити необхідні дії щодо з`ясування особи продавця та все-таки здійснила перевірку і продавець погодився повернути кошти за взуття. Тож, внаслідок втручання Держпродспоживслужби права споживача врешті-решт було захищено і кошти за неякісний товари йому повернуто. Отже, Держпродспоживслужба, хоч і зі затримкою, але захистила права покупця як споживача.
У результаті ВС зменшив суму відшкодування моральної шкоди до 2 тис. грн, яку й присудив до виплати.
Поради покупцям
Від себе додамо, що рішення апеляційної інстанції набирає законної сили у день проголошення. Тому Держпродспоживслужба була зобов’язана виконати судове рішення. А оскільки коментоване нами рішення ВС приймалося вже після проведення перевірки Держпродспоживслужби за зверненням фізособи, то продавець на момент винесення рішення ВС вже повернув кошти покупцю.
Але так буває не завжди. Тому розглянемо, які дії слід вчинити покупцю, якщо продавець відмовляється виконати вимоги ст. 8 Закону про захист споживачів та замінити товар, що підлягає заміні, чи повернути кошти:
1) звернутися до продавця з письмовою вимогою та надати йому фото чи інші факти неякісного товару, описати недоліки товару, можливо, додати фото з вебсайту чи копію гарантійних талонів/документів щодо відсутності застережень по використанню товару або іншої інформації щодо гарантійних зобов’язань, іншу інформацію. Як показує пратика, на сьогодні такими зверненнями можуть бути й листування через соцмережі, у т.ч. Viber);
2) отримати від продавця відповідь (письмову чи через соцмережі). За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню або протягом 14 днів (ч. 6 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). Вимоги споживача щодо повернення коштів чи заміни товару пред'являються на вибір споживача;
3) у разі відмови продавця обміняти товар чи повернути кошти, покупець може звернутись до Держпродспоживслужби. Строк розгляду – до одного місяця, але не більше 45 днів.
Увага! У зверненні слід обов’язково вказати:
- повне найменування госпсуб'єкта (придбаючи товар, варто поцікавитись всією інформацію про продавця, моб. телефон, назву чи ПІБ, іншу можливу інформацію),
- додати копії документів, які підтверджують обґрунтованість викладених обставин та порушених прав (копія письмового звернення до продавця чи скани звернення через соцмережі, копія відповіді продавця (за наявності), фотофіксація маркування, інша важливу інформація про товар тощо).
4) якщо Держпродспоживслужба не здійснить перевірку продавця за вашим зверненням – оскаржувати її бездіяльність до суду. Тривала бездіяльність може призвести й до відшкодування моральної шкоди, сума якої може бути й більше, ніж у коментованому нам рішенні;
5) якщо продавець і за результатами перевірки Держпродспоживслужби та вчинення щодо неї заходів й надалі ігноруватиме вимоги покупця:
- спочатку з’ясувати у Держпродспоживслужби стан виконання припису за результатами перевірки продавця,
- вже після цього ми не виключаємо необхідність звернення покупця до суду з позовом до продавця. І тут вся інформація про продавця стане покупцю у пригоді.
Інформація для продавців
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, зокрема:
- за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч. 1 ст. 8 (йдеться про повернення коштів чи заміни товару), ч. 1 ст. 9 і ч. 3 ст. 10 Закону, – у десятикратному розмірі вартості продукції, виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше 85 грн;
- у разі невиконання або несвоєчасного виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів – у розмірі 340 грн (п. 1, 9 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів).
Всі несплачені штрафи стягуються у примусовому порядку через органи виконавчої служби з арештом коштів на банківських рахунках та майна госпсуб’єкта.
Важливо: у 2020 році під мораторій не підпадають перевірки державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.