Коментар до постанови ВС від 21.01.2021 р., справа №813/2519/17
Камеральна перевірка: основні ознаки і що буває за їх порушення
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Звертаємо увагу, що під час такої перевірки не повинні враховуватися первинні документи фінансово-господарської діяльності, а також інші документи, які можуть стосуватися господарської операції, результати якої відображені у податковій звітності. Проте податківці не полишають можливості використовувати й інші джерела інформації.
Наприклад, у постанові ВС від 13.10.2020 р. справа №813/7410/14 йшлося про те, що фахівці ДПС при проведенні камеральної перевірки звітності з ПДВ взяли до уваги не лише дані податкової звітності, а й копії документів, надані Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС у м. Києві (акти державного виконавця), які й стали підставою для донарахування платнику податкових зобов’язань з ПДВ. Тоді ВС вирішив, що в такий спосіб податковий орган провів перевірку, що одночасно має ознаки як камеральної, так і документальної, а це порушення порядку проведення перевірок. Внаслідок чого така перевірка є протиправною.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ПКУ).
Наразі нас цікавить питання камеральних перевірок саме податкової звітності з ПДВ, але не простої, а тієї, у якій заявлено бюджетне відшкодування. Справа в тому, що під документальну позапланову перевірку в такому випадку потрапляють далеко не всі платники ПДВ. Для більшості достатньо і того, що декларація пройшла камеральну перевірку. Проте податківців подекуди такий ліберальний підхід не влаштовує і вони намагаються надати камеральній перевірці ознак документальної. Тобто або вимагають від платника копій первинних документів, або шукають додаткової інформації про нього. І використовують цю інформацію в акті перевірки!
Зміст справи
У коментованому нами рішенні суд з’ясував, що за результатами камеральної перевірки відшкодування ПДВ органом ДПС було встановлено нереальність здійснення господарської операції у зв`язку з відсутністю технічних умов для надання послуг та відсутністю кваліфікованих трудових ресурсів.
Зокрема, ТОВ придбало: засоби для миття, комп`ютерну техніку, спортивний одяг (взуття), паливо, побутову техніку. При цьому ТОВ торгує: вугіллям, трубами, засобами гігієни, побутовою хімією, телефонами, послугами з розробки рухомого повітряного комплексу для магнітометрії земних шарів, розробки та дослідження структури матеріалів для виготовлення геофізичних електродів.
Податківці вирішили, що виходячи з вищенаведеного, на ТОВ відбувається обрив ланцюга по придбаних товарах та перетворення (пересорт) реалізованого товару, що свідчить про порушення податкового законодавства та формування схемного податкового кредиту.
Висновок не однозначний, проте нас більше цікавить, звідки податківці взяли інформацію для цього висновку. Адже в декларації види придбаних і проданих товарів та послуг не зазначено.
Що вирішив ВС?
ВС прямо вказав, що камеральна перевірка є одним з видів контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
У коментованій нами справі контролюючим органом було фактично перевірено порядок визначення складу податкових зобов`язань та повнота їх нарахування, а це відповідно до п. 75.1.2 ПКУ вже є предметом документальної перевірки, а не камеральної.
Висновок ВС: під час камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.
Таким чином, рішення, які були прийняті за результатами цієї перевірки, були скасовані. Проте це не означає, що для платника податку справа закінчилась добре. Адже ВС зазначив: якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, яке не підпадає під предмет камеральної перевірки, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.