Зараз період відпусток і багато хто бажає спокійного відпочинку, без організаційних турбот – тому придбавають тури у туроператорів, що включають перевезення. Але не завжди все проходить «по плану». Тому ця справа буде цікава всім туристам, мандруючим рейсами у складі пакетних турів.
Так, у своїх висновках ВС КЦС вказав, що відповідальність туроператора настає у разі встановлення факту незабезпечення, або несвоєчасного забезпечення туристів обумовленими договором послугами – і у правовідносинах, пов'язаних з перевезенням, туроператор виступає посередником між туристом та перевізником. Тому, компенсаційні виплати за скасування/перенесення рейсів, можуть бути здійснені перевізником за наявності обставин, що зумовили зміни у розкладі перевезень, але туроператор (зокрема, у цій справі) статусу перевізника немає тому такі не здійснює.
І хоча, з суто формальної точки, зору можна погодитись із висновками суду, що обґрунтовував свою позицію нормативно-правовими актами – на практиці, такі великі туроператори, як у цій справі – в основному, працюють з власними підконтрольними авіакомпаніями, тож мають всі можливості забезпечити якісні перевезення, без затримок.
Фабула судового акту: Сім’я з дитиною придбала пакетний тур – тобто було укладено договір між турагентом (який діє на підставі франчайзингового і субагентського договору із особою, яка діє від імені та за дорученням туроператора), про надання туристичних послуг. У договорі, крім іншого, зазначалась характеристика транспортних засобів, що здійснювали б перевезення. Тур був з 24 по 30 число, а вартість туристичного обслуговування за договором склала 610 дол. США. За день до вильоту їм зателефонувала третя особа і повідомила, що виліт перенесено з 13:30 на раніше – на 8:30. Позивачі приїхали до аеропорту о 6:20 і дізнались що рейс взагалі скасовано. Після зв’язку із турагентом, представник туроператора вислала нові квитки на літак - тож полетіли туристи тільки о 19:50. Наприкінці відпочинку, за день до рейсу назад, один з позивачів неодноразово звертався до рецепції готелю з проханням надати інформацію стосовно трансферу готель-аеропорт. Тільки після 20:00 позивачам стало відомо, що їх рейс буде відправлятися о 09:30 30 числа, а трасфер готель-аеропорт о 04:20. Рейс здійснювала інша авіакомпанія, крім того, відповідно до договору, рейс мав би бути о 14:00 і прилетіти у 16:30, а не о 9:30 – і прилетіти о 12:00.
У зв`язку із непередбачувано раннім вильотом, позивачі не встигли поснідати, ніякого харчування з собою їм не дали. Прибувши до аеропорту у м. Кривий ріг (набагато раніше ніж мали б) вони дізналися, що їхнього трансферу до м. Запоріжжя немає, почали зв`язуватися з турагентом, яка повідомила, що скоріш за все трансфер забули перенести у зв`язку з перенесенням рейсу.. Через 10 хвилин турагент передзвонила та повідомила, що трансфер буде через 30 хвилин. Але виїхали позивачі з Кривого рогу тільки о 14:42, у зв`язку з чим приїхали до Запоріжжя о 19:09. В аеропорті м. Кривий ріг не було їжі, яку можливо було б дати поїсти дитині. Внаслідок цього по дорозі у дитини з'явилися різкі болі в області шлунку, вона трималась за живіт та тривалий час плакала. Позивачі вважали, що внаслідок зазначених дій дитині було нанесено значну моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Крім того, півдороги з Кривого Рогу до Запоріжжя, позивачі переживали, як доберуться додому, думали виходити з автобуса у найближчому місті та викликати швидку допомогу. У зв’язку із всім цим, останні подали позов, у якому просили:
- виплатити компенсацію кожному з позивачів по 7 687,97 грн за кожний скасований рейс (посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 19-1 та п. 2 ч. 4 ст. 20 Закону України «Про туризм», пункту 3.2.4 договору, ч. 1 ст. 105, ч. 5 ст. 104 Повітряного кодексу України, пунктів 2 та 4 розділу XXV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Мінінфраструктури 30.11.2012 р. №735);
- стягнути вартість недоотриманих туристичних послуг (фактична відсутність відпочинку (ненаданих туристичних послуг) склала 10 год. 35 хв., вартість яких складає 1 193,80 грн.);
- визнати недійсним пункт 6.7 договору про надання туристичних послуг – за яким туроператор не несе відповідальності за перевезення;
- стягнути моральну шкоду, яку позивачі оцінили в 10 000,00 грн.
Судом першої інстанції позов було задоволено повністю. Судом апеляційної інстанції – частково. Апеляційним судом було скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним пункту 6.7 договору про надання туристичних послуг та в частині стягнення з туроператора грошових компенсацій за скасування авіарейсів.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач (туроператор) не може бути віднесений до категорії перевізників та на нього не поширюються положення Повітряного кодексу України. Зазначені компенсаційні виплати можуть бути здійснені саме перевізником за наявності обставин, що зумовили зміни у розкладі перевезень.
Вважаючи, що належним відповідачем і виконавцем договору перевезення зі споживачем є туроператор – позивачі подали касаційну скаргу, яка – втім, була залишена без задоволення ВС КЦС. Залишаючи рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, ВС КЦС вказав:
1. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Відповідно до ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
2. Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року, Повітряним кодексом Українита Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Мінінфраструктури 30.11.2012 р. №735. Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил – пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.
За змістом ч. 5 ст. 104 ПКУ якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити компенсацію, зокрема у розмірі 400 євро – для рейсів дальністю від 1 500 до 3 500 кілометрів.
Так, до обов`язків туроператора за договором на туристичне обслуговування входить забезпечення перевезення, а не здійснення самого перевезення. Тому відповідальність туроператора настає у разі встановлення факту незабезпечення або несвоєчасного забезпечення туристів обумовленими договором послугами. У правовідносинах, пов'язаних з перевезенням, туроператор виступає посередником між туристом та перевізником.
Отже у цій справі: Суд зробив висновок, що зазначені компенсаційні виплати за скасування рейсів можуть бути здійснені перевізником за наявності обставин, що зумовили зміни у розкладі перевезень, а відповідач (туроператор) у цій справі не має статусу перевізника.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!