Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
«Україна є однією з держав-членів Ради Європи, в яких Європейський суд з прав людини виявив структурну проблему, що стосується надмірної тривалості судових розглядiв. Так, ЄСПЛ зазначив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі конкретних обставин справи з урахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів та важливості предмета спору для заявника», – зазначає заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук.
Саме для розв'язання зазначеної проблеми Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт щодо вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та адміністративного провадження.
Проєктом Закону, зокрема, передбачено впровадження таких змін:
- доповнення положень процесуальних кодексів нормами про те, що суд при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження враховує пріоритет швидкого вирішення справи;
- продовження строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у виняткових випадках, але не більше ніж на 30 днів;
- надання права апеляційним судам під час розгляду справ у порядку цивільного та господарського судочинства проводити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами;
- удосконалення порядку розгляду адміністративних справ судом касаційної iнстанції.
«В Україні вже діє інститут розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Втім, Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Мін'юсту в ході моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів y сфері судоустрою та судочинства, було досліджено, зокрема, питання функціонування цього інституту. За результатами опрацювання й було підготовлено рекомендації щодо внесення змін до процесуальних кодексiв з метою вдосконалення розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, що сприятиме вирішенню проблеми надмірної тривалості цивільних, господарських та адміністративних проваджень», – розповідає Олександр Банчук.
Крім цього, законопроєкт передбачає наступні зміни:
- надання позивачу (заявнику, скаржнику) права подати заяву про повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого ним при поданнi позову (заяви, апеляційної чи касаційної скарги), у разі порушення суддею строків розгляду справи, встановлених законом;
- скорочення строку розгляду дисциплінарної справи стосовно безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення – 30 днів з дня її відкриття;
- узгодження положень щодо справляння судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
- включення до переліку об'єктів, за подання яких до суду судовий збір не справляється, позовних заяв та апеляційних скарг у справах з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, затримання іноземців або осіб без громадянства.
