Коментар до Постанови ВС від 23.02.2023 р. у справі №140/1784/22
АЗС без обладнання для зберігання та заправки транспорту не буває. І, щоб отримати ліцензію на торгівлю пальним, треба довести контролерам що у вас є готова матеріально-технічна база для такої торгівлі.
Нагадаємо, що до 01.01.2022 року госпсуб’єкти (у т.ч. іноземні госпсуб’єкти, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) могли отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року (ст. 18 Закону №481).
А у коментованій нами справі суди чітко визначили, які саме об’єкти та обладнання мають бути підтверджені документами про право власності, у т.ч. й щодо об’єктів, які отримані у процесі приватизації, а на які достатньо актів про введення в експлуатацію.
Зміст справи
28.12.2021 року ТзОВ подало до контролюючого органу заяву щодо ліцензії на право оптової торгівлі за наявністю місць оптової торгівлі за вказаною у заяві адресою та подали належним чином завірені копії відповідних документів, однак отримало рішення ГУ ДПС від 13.01.2022 р. про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з неподанням документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію, право власності на такі об`єкти нерухомого майна.
Заявник вважає, що оскільки склад паливно-мастильних матеріалів, який ТОВ мало намір використовувати у діяльності з оптової торгівлі пальним, було набуто на праві власності в процесі приватизації ще у 2001 році (згідно з реєстраційним посвідченням ОБТІ від 18.07.2001 р.) та з врахуванням того, що позивач звернувся до відповідача 28.12.2021 р., то, в силу ч. 3 ст. 18 Закону №481 у ТОВ відсутній обов`язок надавати документи, що підтверджують введення в експлуатацію. Це стосується й документів, що підтверджують право власності на АЗС чи будь-який інший об`єкт оптової торгівлі пальним, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014 року.
Орган ДПС мав враховувати документи на дату подання заяви
Суд першої інстанції з врахуванням ст. 15 та 18 Закону №481 вважає, що при поданні заяви про отримання ліцензії на торгівлю пальним до 01.01.2022 року подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію не є обов`язковою умовою, без якої неможливо б було отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Проте, за відсутності зазначених документів, законом встановлено необхідним подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна.
Апеляційна інстанція цілком підтримала цей висновок та нагадала, що до 01.01.2022 року подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію, не було обов`язковою умовою, без якої неможливо б було отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
Проте за відсутності зазначених документів законом встановлено необхідність подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна. І таким документом є реєстраційне посвідчення ОБТІ від 18.07.2001. Тому податковий орган зобов`язаний був видати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за вказаним місцем торгівлі.
Проте ВС скасував всі ці рішення та направив справу на новий розгляд, під час якого позов знову ж таки був задоволений.
Проте у чому ж проблема?
Суди мають з’ясувати, чи є АЗС об’єктом будівництва, - ВС
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ТОВ, дійшли висновку, що ним у цій справі право власності на об`єкт – склад ПММ набуто до 01.01.2014 року, а саме – у процесі приватизації ще у 2001 році, що підтверджується реєстраційним посвідченням ОБТІ від 18.07.2001 року.
Саме тому у ТОВ не було обов`язку додати до заяви про видачу ліцензії документи, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію. Проте колегія суддів вважає такі висновки передчасними.
Дійсно, реєстраційне посвідчення підтверджує право власності ТОВ на відповідні приміщення та склад. Але це посвідчення не підтверджує право власності, набуте до 01.01.2014 року, на інші об`єкти, розміщені в місці оптової торгівлі пальним за вказаною у заяві адресою, а саме: резервуари наземні V-50 м куб., вузол обліку та інше обладнання, яке знаходиться у місці оптової торгівлі пальним.
ВС звертає увагу на судову практику з цього питання
I. Обов`язок з подання документів про право власності не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту (постанова ВС від 09.08.2022 р. у справі №580/2513/21).
Тому для визначення того, чи належить АГЗП до об`єкта будівництва у розумінні містобудівного законодавства та чи потребує введення в експлуатацію, необхідно визначити вид цього АГЗП.
II. Щодо необхідності отримання документа про введення в експлуатацію АГЗП колегія суддів зазначає, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом належить до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю (постанова ВС від 21.08.2019 р. у справі №823/1850/16).
III. Колегія суддів у коментованій нами справі також враховує правовий висновок ВС (постанова від 08.06.2022 р. у справі №340/3135/20), відповідно до якого правомірною є відмова у видачі ліцензії госпсуб`єкту на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме – стаціонарного заправного комплексу.
Відтак, для правильного вирішення справи суди мали встановити:
1) чи було ТОВ набуто право власності до 01.01.2014 року на інші об`єкти, розміщені в місці оптової торгівлі пальним, а саме на резервуари наземні V-50 м куб., вузол обліку та інше обладнання, яке знаходиться у місці оптової торгівлі пальним,
2) чи потребувало розміщення складу ПММ отримання дозволу на будівництво та подальше введення в експлуатацію, адже податкові органи стверджують, що експлуатація АЗС без отримання відповідного акта або сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації, може призвести до негативних наслідків для життя та здоров`я людей, оскільки цей об`єкт має ознаки об`єктів підвищеної небезпеки,
3) з`ясувати тип АГЗП, до складу якої входять вищезазначені резервуари та інше обладнання.
Що з’ясував суд першої інстанції під час перегляду справи?
У ТОВ були наявні такі документи:
1. дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин підвищеної небезпеки – діє до 09.12.2026 р., дозвіл на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухонебезпечних зонах; злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
При цьому склад ПММ з наземним або надземним (далі - наземним) розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якого призначене для заправлення автотранспорту рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом) та на яке відповідно до дозволу ГУ Держпраці від 09.12.2021 р. підлягає експлуатації.
2. документи щодо права користування земельною ділянкою, договір суборенди землі №12 від 01.11.2021;
3. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №290645199 від 16.12.2021;
4. документи щодо права користування об`єктом оптової торгівлі за договором суборенди нерухомого майна та обладнання – частину складу ПММ;
5. реєстраційне посвідчення на приватизоване нерухоме майно.
Щодо резервуарів по 50 м куб. та вузлу обліку, то суд зазначає таке. Модульна автозаправна станція, тимчасова споруда не є об`єктами, що підпадають під визначення об`єктів завершеного будівництва у зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось. Виконання будівельних робіт по АГЗП не є об`єктом будівництва у розумінні містобудівного законодавства (постанова ВС від 26.06.2018 р. у справі №816/1533/17).
Відповідно до паспортів резервуарів, дані об`єкти з наземним розташуванням передбачені для зберігання палива. При цьому будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось. Резервуари та вузол обліку не є об`єктами нерухомого майна, що потребує отримання документа про введення таких у експлуатацію, адже такий не є результатом закінчення будівельних робіт.
Розміщення резервуарів та вузла обліку, установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт і без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
Щодо іншого обладнання, то, зокрема, на рівнеміри нафтопродукту наявні акт введення в експлуатацію (разом з сертифікатом перевірки відповідного типу та сертифікатом відповідності, декларацією відповідності). Оскільки дані обладнання відповідають технічним умовам, а також відповідно до висновків є придатними до експлуатації за цільовим призначенням, введені в експлуатацію.
І після повторного перегляду справи суд першої інстанції, як і під час першого розгляду, зобов`язав видати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за вказаним місцем торгівлі.
Відтак, у коментованому нами рішенні суди ретельно з’ясували всі обставини справи, які дають чітке розуміння, які саме документи слід додати органу ДПС при поданні заяви на отримання ліцензії на торгівлю пальним, та запобігають спору з податковими органами у майбутньому.
