ДПСУ розповідає, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо встановлення порушень платником податків норм законодавства в частині виробництва, зберігання, транспортування, обліку та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів та готової продукції в місцях виробництва, на складах та/або за місцем їх реалізації, наявністю ліцензій, а саме: встановлено нестачу коньячних спиртів, безводного спирту, а також не надано до перевірки витребувані копії документів.
Доводи позивача стосовно неврахування контролюючим органом бочок із коньячним спиртом у рядах 42 та 43 колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що оформлені результати зняття фактичних залишків ТМЦ були підписані керівником купажного цеху без жодного зауваження щодо неврахування бочок з коньячним спиртом. Покликання позивача в касаційній скарзі на те, що їм незрозуміло, як фахівці контролюючого органу під час перевірки «не побачили» бочки в рядах 42 та 43, які розташовані на першому поверсі купажного цеху, є також недоречними, оскільки саме посадові (відповідальні) особи позивача мають бути зацікавлені в об'єктивному та повному знятті залишків ТМЦ, а отже, саме відповідальні особи позивача мали звернути увагу на те, що певні бочки з коньячним спиртом не були враховані під час зняття фактичних залишків ТМЦ та не відображені у відповідному акті. А у разі якщо дії фахівців контролюючого органу щодо неврахування бочок з коньячним спиртом були умисними, то потрібно було зазначати про відповідні обставини при оформлені результатів зняття фактичних залишків ТМЦ. Проте такі були підписані без жодних зауважень.
Таким чином, враховуючи факт виявлення нестачі підакцизних товарів, що підтверджено підписом відповідальної особи позивача, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком контролюючого органу про нарахування (збільшення) позивачу податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку у межах спірних правовідносин.
Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим застосування штрафної санкції до позивача на підставі п. 123.1 ПКУ, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність саме за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зокрема на підставах, визначених пп. 54.3.2, а отже, наявність порушення з боку позивача свідчить і про правомірність застосування до нього відповідної штрафної санкції.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, яким було встановлено, що позивачем не доведено факту надання контролюючому органу запитуваних документів, перелічених в акті про ненадання у повному обсязі витребуваних документів, в матеріалах справи такі докази відсутні, внаслідок чого застосування до позивача штрафу відповідно до п. 121.1 ПКУ є правомірним.
Таким чином, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №420/6623/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 змінено у мотивувальній частині, з врахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду; в іншій частині постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 залишено без змін.