Коментар до Постанови ВС від 17.04.2024 у справі №380/16887/22
У коментованій справі розглядалися події, які нині здаються вже дуже давніми. Проте вони відбулися вже після початку війни, а отже, можуть статися знову. Й інформація про те, як АЗС захищатися під час перевірки цін, може бути корисною.
Отже, було проведено позапланову перевірку ТОВ.
Відбулася вона на підставі доручення Прем’єр-міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22 та погодження Держпродспоживслужби від 08.05.2022 №15.2.2-7/4861.
Предмет перевірки: дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
27.06.2022 було складено Акт за результатами проведення позапланової перевірки, в якому встановлено:
- на момент перевірки АЗС за місцем провадження господарської діяльності здійснювало реалізацію пального (бензин автомобільний А-95 та дизпаливо);
- під час перевірки були переглянуті первинні документи – касові «Z-звіти» за період з 08.05.2022 по 14.06.2022;
- за результатами позапланової перевірки встановлено, що ТОВ взагалі не здійснювало декларування зміни роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-95 відповідно до Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 №341 (далі – Порядок №341);
- внаслідок допущених порушень АЗС з урахуванням обсягу реалізованого пального необґрунтовано було одержано додаткову виручку у сумі 1 455 629, 07 грн.
01.07.2022 ГУ Держпродспоживслужби було видано Припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін №131.
Відповідно до цього припису від ТОВ вимагалось у термін до року здійснити декларування зміни роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-95 відповідно до Порядку №341.
А вже 14.07.2022 ГУ Держпродспоживслужби було прийняте Рішення про застосування адміністративного-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення №41, а саме:
- вилучити необґрунтовано одержану виручку у сумі 1 455 629, 07 грн до місцевого бюджету;
- застосувати до ТОВ штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки – 1 455 629, 07 грн, який підлягає сплаті до доходу бюджету міської ТГ.
Оскільки ТОВ самостійно не сплатило відповідних адміністративного-господарських санкцій, то ГУ Держпродспоживслужби звернулося за їх стягнення до суду.
ТОВ категорично заперечувало вчинення виявлених порушень, оскільки за такі порушення вимог формування ціни, як недекларування зміни ціни, відповідальність відсутня.
Увага! За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (далі – Закон про ціни) не передбачено відповідальності за недекларування зміни ціни! Відповідальність передбачено лише за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Що треба декларувати: встановлення ціни чи її зміни/націнки?
Отже, ТОВ заявило, що законодавством передбачено відповідальність за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (ч. 1 ст. 20 Закону про ціни). Контролюючим органом таких порушень не було встановлено.
Також ТОВ зазначає, що з 14.05.2022 по 20.05.2022 було встановлено два способи державного регулювання цін на бензин марки А-92, бензин марки А-95 та дизельне пальне. Причому такий спосіб державного регулювання цін, як встановлення граничного рівня торговельної надбавки, потребував редагування ціни після публікації середньої вартості 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних, визначених Мінекономіки.
Встановлення граничного рівня торговельної надбавки фактично виключало можливість декларування зміни ціни, оскільки збільшення ціни на п’ять і більше відсотків підлягало декларуванню за три дні до початку застосування ціни.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни – інформування суб’єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної. Натомість законодавством не передбачено обов’язку декларування установлених державою й обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання, зокрема,
- фіксованих, граничних цін;
- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди).
А отже, у період з 14.05.2022 по 19.05.2022 у ТОВ не було обов’язку декларувати ціни на бензин та дизельне пальне, що встановлювались державою, шляхом встановлення націнки та шляхом визначення середньої вартості 1 літра бензину та дизельного палива.
Натомість ГУ Держпродспоживслужби посилається на встановлений обов’язок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, за Порядком №341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною. Своєю чергою, відповідно до Закону про ціни,
- декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни – інформування суб’єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної.
Таким чином, декларування зміни ціни на паливо с невід’ємною частиною процесу формування, встановлення та застосування таких цін.
З 20.05.2022 обов’язковим до виконання є лише декларування зміни роздрібних цін. Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється госпсуб’єктом щодо об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об’єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності Порядком №341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною.
І перевірялось саме питання дотримання товариством порядку декларування зміни роздрібних цін на бензин А-92, А-95 та дизельне паливо за період з 20.05.2022 по 14.06.2022.
Що вирішив ВС
ВС нагадав, що у період, який був охоплений позаплановою перевіркою ТОВ (з 08.05.2022 по 14.06.2022) діяли одночасно приписи пункту 3 Порядку №341 (щодо декларування роздрібної ціни, зокрема на пальне (бензин марки А-92, А-95, дизельне пальне) та пункту 41-4 Постанови №1236 (яким передбачено граничний рівень торговельної надбавки на бензин марки А-92, марки А-95, дизельне пальне). Іншими словами, у період, про який йдеться у цій справі, Уряд запровадив одночасно два способи державного регулювання цін на бензин марки А-92, марки А-95, дизельне пальне, за недотримання вимог яких, з погляду органу державного контролю, однаково настає відповідальність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни.
У зв’язку з цим ВС зауважує також, що зі змісту акта позапланової перевірки, розрахунку цін на пальне та штрафних санкцій, Товариство не порушило вимог щодо застосування рівня торговельної надбавки до середньої вартості бензину та дизельного пального, які були передбачені Постановою №1236.
При цьому ГУ Держпродспоживслужби під час розрахунку виторгу, який мав бути вилучений, помилився з розміром «економічно обґрунтованих цін» на дизельне пальне та бензин, адже використані ним «середні» ціни відрізнялися (були нижчими) від тих, які оприлюднило Мінекономіки на своєму сайті (як того вимагали приписи п. 41-4 Постанови №1236).
Важливо! ВС наголошує, що «декларування зміни ціни» є одним зі способів державного регулювання цін, що опосередковано «вплітає» цей механізм інформування госпсуб’єктом про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної, у канву «формування, встановлення і застосування цін».
Однак коли йдеться про перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного контролю розпорядчого документа та/або застосування санкцій до госпсуб’єкта за порушення нормативних приписів, то чіткість (ясність) норми Закону про ціни в цьому випадку має визначальне значення для цілей застосування відповідальності.
У цьому зв’язку ВС зважає також на приписи ч. 7 ст. 4 Закону № 877, за якими неоднозначне (множинне) трактування у нормі закону повноважень органу держнагляду (контролю) або прав та обов’язків госпсуб’єкта треба тлумачити в інтересах останнього.
А тому ВС дійшов висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 20 Закону про ціни у разі виявлення порушення вимог щодо «декларування зміни ціни» не дає права ГУ Держпродспоживслужби застосовувати до госпсуб’єкта санкції, передбачені за «порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін».